Моя Житомирщина

Ну ось, виявляється в природі існує документ, який засвідчує, що голова райдержадміністрації Сергій Петрович Поліщук абсолютно в курсі всіх справ щодо черняхівського ставка. Це його лист начальнику Житомирського міжрайонного управління водного господарства Анатолію Леонідовичу Беляку , в якому пишеться, що райдержадміністрація не заперечує про укладання договору про спільну діяльність між зазначеним управлінням, у віданні якого перебуває черняхівський ставок, і фізичною особою-підприємцем Михайлом Юрійовичем Васильєвим (електронну копію цього листа додаємо). Цей лист був написаний 27 вересня 2010 року, а вже через кілька днів – 1 жовтня – і договір, проти якого не заперечувалося, уклали. Так що керівництво району не тільки давно знало про Васильєва, а ще й не заперечувало проти нього, щоб не сказати сприяло. То чому Сергій Петрович Поліщук не захотів зустрічатися з рибалками, котрі мали претензії до Васильєва? Не мав бажання почути голос місцевого населення? То тепер уже не будуть «чути кожного»? Це буває тільки перед черговими виборами?
Що ж до самого договору про спільну діяльність, то знаєте, який головний вид цієї діяльності? Що повинен був робити Васильєв? Тримайтеся за стільці – здійснювати технічне обслуговування гідротехнічних споруд, поліпшувати умови використання водного об’єкту і зони прилеглої прибережної захисної смуги… І десь у кінці скромно: «а також у сфері виробництва рибної продукції». Слово «риба» більше в договорі жодного разу не зустрічається, що мимохіть наштовхує на думку, що якраз уся справа тут у рибі, якою Васильєв мусить поділитися ще з кимось, можливо, після банального спуску води зі ставка. Але й це ще не все. Виявляється, що пан Васильєв, бідака, за те, що обслуговуватиме гідротехнічні споруди і прилеглі території, мусить ще й платити більше двох тисяч щомісяця міжрайонному управлінню водного господарства. От такі справи, малята.
А як же місцеві рибалки? – запитаєте ви. А про них у договорі нічого немає. Є про худобу (встановити місця для її напування) та загалом відпочиваючих (встановити місце для відпочинку й купання).
Термін договору спливає 1 жовтня. То може, місцеве керівництво якось вивчить це проблемне питання і зробить висновки?

2 коментарі to “І знову про черняхівський ставок”