Моя Житомирщина

Виховання дітей – велика відповідальність. А особливо коли це стосується дітей чужих. Хоча, як відомо, чужих  не буває. Всі вони  однаково хочуть любові, тепла, уваги. Головне, щоб була людина, яка зможе дати все це і виховати хороших, слухняних діток. Саме такою  є завідуюча  дитячого дошкільного навчального закладу “Сонечко” в селі Новопіль.

Людмила  Литвинчук народилася в  Новополі. Її тато Франц Францович працював агрономом у колгоспі,  мама Галина Петрівна – агрономом-хмелярем та бригадиром.

Пані Людмила  була старшою дитиною в родині. Має молодших братів – Петра та Ярослава. Її  ще змалку привчали до праці, вона з радістю допомагала батькам виховувати братів. Жінка понад  усе любила дітей, тому з вибором професії  не сумнівалась – вступила до Коростишівського педагогічного училища ім.І.Я.Франка, де отримала диплом за спеціальністю “Вчитель початкових класів”.

Працювала в  рідному селі вчителем початкових класів, паралельно вступила до Державного педагогічного університет ім. Г.C.Сковороди в Переяславі-Хмнльницькому, де й здобула вищу освіту.

3 2007 року Людмила Францівна працює завідувачкою дитсадка “Сонечко” в Новополі.

“Своєю роботою я дуже задоволена, бо завжи мріяла  бути біля дітей”, – каже пані Людмила.

За сумлінну працю її  неодноразово нагороджували подяками та грамотами   відділу  освіти  Черняхівської райдержадміністрації. “Наш колектив ДНЗ уже протягом 4 років тримає перше місце з оформлення садочка та його території”, – з гордістю говорить Людмила Францівна.

Дякує за допомогу  батькам та чоловікові Олександру, які її постійно підтримують. Разом із чоловіком  виховують донечку Зоряну. Пишається пані Людмила й тим, що в такий тяжкий час для країни її рідний брат Ярослав боронить рідну землю від ворогів.

Людмила Францівна є шанованою людиною серед односельців: залюбки дасть  пораду, допоможе всім, кому потрібно, в скрутну хвилину. Жінка виховала та провела в школу чимало діточок. Її  дуже люблять і поважають вихованці, для них вона стала другою мамою. В свою роботу  пані Людмила вкладає всю душу.

Важливим для жінки є  вміння вчитися на своїх помилках, здатність визнавати власну неправоту, а також уміння усміхатися життєвим труднощам.

«Постійно намагаюсь удосконалюватись і наблизитися до свого ідеалу”, – ділиться Людмила Францівна.

Весь свій вільний час жінка присвячує родині та вихованню донечки, допомагає їй із навчанням, вчить писати твори, привчає до читання книг.

Тож хочеться привітати іменинницю з 30-літтям та побажати їй міцного здоров’я, сімейного благополуччя, успіхів і всього найкращого.

4 коментарі to “Покликання Людмили Литвинчук із Новополя – виховувати дітей”