Моя Житомирщина

Хоча Вільський сільський будинок культури був закритий на замок (як це, зазвичай, прийнято для опонентів провладних кандидатів на Черняхівщині), а місцевий сільський голова Ірина Гересняк не могла того дня бути разом із громадою, яка її обрала (якраз тоді перебирала картоплю), – у Вільську таки відбулася зустріч із народним депутатом України, народною артисткою України Оксаною Білозір. Проте не тільки вільчани мали можливість минулої неділі спілкуватися з нею – на ту зустріч приїхали люди з Вишполя та Іванкова, Щербин, Щенієва і Перемоги. Вони зробили це із власної волі, а не так, як збирають під розписку або зганяють підневільний народ (приміром, бюджетників) на зустріч із провладним кандидатом.
Люди казали, що гріх було не зустрітися з такою співачкою – із душею і голосом України. «Це вам не Софія Ротару, яка втекла до Москви заробляти гроші, співаючи російською», – казали сільські вчительки. «Та вона ж не тільки співачка, а ще й колишній міністр культури, – казав дідусь в окулярах і додавав: – і не такий, як нинішній міністр Кулиняк, який грає на скрипці, тримаючи її між ногами, і призначає керувати святою Лаврою дівчат легкої поведінки, які фотографуються в сороміцьких журналах оголеними». «О, Оксана такого не зробила б, – додавав чоловік років сорока п’яти, – вона і депутат не найгірший. Знаю, що саме завдяки їй прийняли закон проти того, щоб гральний бізнес у нас був безконтрольний».
Оксана Білозір щиро відповідала на питання людей, а вони її уважно слухали. А вже як заспівала, то якась бабуся, втираючи сльозу, сказла: «Я б за тебе, доцю, і за цю одну пісню проголосувала б – серце завжди відчує хорошу людину…»
Зустрілися того дня з Оксаною Білозір і люди в Новополі. До них приєдналися жителі Ксаверівки, Окілка й Івановичів. Старші сиділи на стільцях, чемно наданих новопільським сільським головою Петром Бовтіком, молодші стояли перед будівлею сільської ради (добре, що зустріч відбувалася на вулиці – актова зала сільської ради усіх бажаючих не вмістила б). Оксана Володимирівна розповідала про свою позицію у парламенті стосовно рідної української мови, адже вона не голосувала за ганебний закон Ківалова -Колесніченка, як зробив це Віталій Журавський. А ще місцеві люди, виявляється, знають, що Оксана Білозір стоїть на захисті прав українців, які поїхали за кордон на заробітки і що відстоює питання європейської інтеграції. Шкода, що місцевий сільський голова не був на цій зустрічі разом зі своїм народом: був зайнятий. Та й директор школи приєднався до односельців тільки в кінці заходу: живе в селі – мусить працювати на полі. Проте від імені громади подякував Оксані Білозір місцевий священик. Ні, отець Ігор не агітував голосувати за неї на виборах, але його слова були мудрими і простими, вони підтверджували думку кожного присутнього на зустрічі: треба бути чесними із самим собою, думати головою і нікого не боятися.

14 коментарів to “Люди приходять на зустрічі з Оксаною Білозір, незважаючи на залякування і перешкоджання влади”