Моя Житомирщина

В програмі візиту було заплановано багато пунктів, адже нагальних питань, безперечно, накопичилось чимало. Перше місце, яке з гордістю хотілося показати Володимиру Володимировичу, був наш Житомирський аеропорт. Багато зусиль приклала місцева та обласна влада, аби аеропорт не спіткала доля більшості таких місць в маленьких регіонах, а саме – занепад та суцільна розруха. Поспілкувались з головою правління авіакомпанії YANAIR, головою Житомирської міської ради та ОДА, обговорили перспективи та можливість приймати літаки лаукосту Ryanair саме у нас. Діалог видався активним, знайшлися спільні теми та головне, в черговий раз переконуєшся , що дивимось у майбутнє все ж з надією на краще.

Далі проінспектували низку доріг, серед яких: автодорога М-06 (Північний обхід Житомира), Р-28, Т-0603 та інші. Звичайно те, що дороги в неналежному стані – не стало відкриттям. Ями та неякісно покладений асфальт, який зникає щозими, це біда всієї України та Житомирщини зокрема.
Одим із пріоритетних напрямків для проведення капітального ремонту є траса міжнародного значення Р-28. Хто їздить тією дорогою, той знає. Маємо надію, що міністр вплине на процес вирішення і цього питання.
Вирішили завітати і до тих, хто безпосередньо має справу з ремонтом однієї із головних бід країни, а саме – до райавтодорів. Будемо відвертими, зустріч не була наповнена емоціями радості, адже й причин на те немає. Відсутність техніки, а найголовніше – працівників, робить підприємства безпомічними. Чому ви спитаєте нема бажаючих працювати, і це при тому, що люди бідкаються на безробіття? Я вам відповім: низька заробітна плата, яка віднедавна стала рівною, що у охоронця, що у майстра (через підняття мінімальної ЗП), виплачується й то невчасно. Сьогодні люди отримали зарплату за лютий, й то тільки 45%. Кошти, кошти, іще раз кошти…. Більшість проблем, саме через їх нестачу.
Питання по заробітній платі Міністр пообіцяв тримати на особистому контролі. Що ж до техніки, то чекаємо виділення коштів з держбюджету.
Далі заїхали на Рижанський міст. Оглянули розпочаті роботи та дізнались хід та терміни їх виконання, поспілкувались з місцевою владою. Переконані, що до кінця року там проїде перша (за останні 10 років) машина.

На завершення, хочеться щиро подякувати Міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну. Коли людина на своєму місці і щиро переймається своєю справою – можна бути певним, що у нього все вдасться. Нехай й не одразу, нехай з певними труднощями, але лупати скелю проблем надійніше з такими людьми як він, адже маємо одну ціль – зробити країну кращою.