Моя Житомирщина

Громадянська активність притаманна не лише молодим. Це ще раз довела власним прикладом жителька Малої Горбаші Віра Василівна Дорошенко. З її ініціативи прискорено ремонт доріг у селі.

Дорога на  вулиці, що на ній живе Віра Василівна, не витримувала жодної критики. Особливо ж жінку переймало те, що цим шляхом ходить до хворих місцева медичка і  в темноті на такій «дорозі» ризикує зазнати травм і сама.

Одного сонячного дня пенсіонерка приїхала в Черняхів і прийшла до приймальні народного депутата України Павла Дзюблика, звернулася до помічника народного обранця Наталі Ковшевної. Розповіла про проблему і попросила допомоги. Не для себе – для всіх односельців. Хоча і свій невеличкий інтерес таки мала: скоро відзначатиме день народження – з усіх  усюд з’їдуться родичі та гості, у тому числі й поважні. Соромно  перед шанованими людьми, що їхатимуть горбами й калабанями.

Павло Дзюблик об’єднав свої зусилля із заступником голови районної ради Олександром Гибалом та сільським головою Ігорем Ремезом, котрий і сам намагався вже давно вирішити це питання, – тож результат не забарився: вулицю Віри Василівни відремонтовано, до того ж відремонтовано (частково підсипано та спрофільовано)  всі вулиці Малої Горбаші.

Невтомна трудівниця Віра Василівна Дорошенко усе життя працювала в бригадах і на фермі. Не втрачає запалу і на пенсії. Таким був і її чоловік, нині, на жаль, покійний: Зиновій Кирилович  разом із односельцем Іваном Павловичем Городнюком ще в 2002 році спорудили власноруч із дерева християнську фігуру в центрі села. Віра Василівна разом із пенсіонерками Надією Степанівною Городнюк та Ганною Євгенііївню Сидоренко доглядають її: обсаджують квітами, фарбують, прибирають довкола.

Гарний приклад для активістів «диванної сотні» – тих, котрі ниють і нарікають на владу, – робіть-но або хоча б ініціюйте щось самі.