Моя Житомирщина

Сьогодні фінансова грамотність населення є одним із гарантів національної безпеки держави. У ситуації падіння ВВП, різкої зміни курсу долара, інфляції та падіння імпорту та експорту фінансова грамотність не повинна обмежуватися вмінням користуватись банкоматом.
Популярний колись анекдот про залежність цін на петрушку від курсу долара насправді є іронічним відтворенням дійсності – українці фінансово безграмотні. Спільність між петрушкою і доларом лишень у їхньому кольорі, а від небажання населення, умовно кажучи, просвітлюватись страждає економіка України і поглиблюється криза. Ми отримуємо кредити від МВФ на десятки мільярдів доларів,тоді як поза фінансовим сектором економіки в Україні лежить 80 мільярдів доларів. Те, що мало б бути введено в обіг, лежить під матрацами. Причиною цього є відсутність довіри до банківської системи як наслідок незнання механізму її роботи.
Цільова програма світового банку, анонсована у 2012 році, передбачає семінари, тренінги, випуск брошур та довідників, фінансовий лікнеп через профспілки та співпрацю з місцевими банками. Її ефективність намагались пояснити такою ж болючою для українців темою неякісного обслуговування у магазинах чи ресторанах. Водночас із цим опісля вводиться система ренкігу – споживачі самостійно оцінюють роботу банків. Проблема тільки в тому, що як не спрацювала національна ідея, так і фінансове просвітництво – його лише у мінімальних масштабах можна прослідкувати у Черняхові.
Вдалось узяти інтерв’ю в працівника” ПриватБанку” Надії Кравчук щодо фінансової грамотності черняхівців:
– Отже, фінансова грамотність серед черняхівців – часте явище?
– Якраз навпаки. За роки існування відділення ПриватБанку у Черняхові найбільшим досягненням фінансової грамотності є вміння користуватись банкоматом та поповнювати через нього рахунок. Всі інші операції здійснюються з допомогою консультантів.
– Ці малі досягнення якось відбиваються на роботі банку?
– Так. Саме їхній рівень. Дуже важко працювати з клієнтом, який абсолютно не обізнаний з елементарними банківськими операціями. Передбачуваний конструктивний діалог переходить у втовкмачування прописних істин, які повинна знати кожна цивілізована людина. За умов фінансової грамотності у 80 відсотках випадків спірні питання вирішуються дуже просто. Але,знову ж таки, таких випадків мало.
– А які вікові характеристики фінансово грамотних споживачів? І які послуги у топі їх надання?
– Це переважно молодь. Від 25 до 40 років. Можливо і старші на декілька років. Точно визначити складно. Переважно зацікавлені у максимальному спрощенні контролю за фінансами. Найчастіше користуються послугою “Приват-24”. Клієнти, старші за віком, більш обізнані в сфері кредитів та депозитів. З такими набагато легше працювати.
– Програма Світового банку Стратегії захисту прав споживачів і фінансової грамотності в Україні на 2012-2017 роки торкнулась “Приватбанку”?
– Як найбільш інноваційний банк України, ”Приватбанк” долучився до цієї програми. Протягом 3-ох років проводяться семінари та тренінги, до кожної послуги, у банку пропонованої, є ознайомлювальний буклет. Спрощення контролю за фінансами проходить через запровадження нових програм, таких як Приват-24. Але навіть для спрощення потрібна мінімальна обізнаність.
Можливо, дії з впровадження фінансової грамотності були б швидшими і ефективнішими, але зараз банк (НБУ – прим.авт.) цікавлять міждержавні розрахунки, підтримка національної валюти. Тим більше, населення не таке охоче до просвітлення. Довіри до банків у державі немає. Зберігати гроші під матрацами – якийсь дикунський консерватизм, але надійніше, ніж коли вони на картці, принаймні в уявленні більшості. Виходить, що як люди не сприймають банки,так і не сприймають важливість фінансової грамотності.
– А чи можливо опанувати основи фінансистики онлайн?
– Звичайно, існує сайт проходження онлайн-практики в “Приватбанку”. Це зручно тим, що її можна проходити будь-де, де є доступ до мережі Інтернет. Ну,і, звісно, за наявності бажання її проходити. Було б бажання – буде і фінансова, і будь-яка інша грамотність.

Олена Юрченко