Моя Житомирщина

У вересні 1620 року – малолітній Юрій Немирич розпочинає навчання в Раківській аріянській школі (Академії). На початку вересня 1649 року – трагічно загинув юний одинадцятирічний син Юрія Немирича Томас.

У вересні 1649 року – після поразки під Зборовом Юрій Немирич прибуває до Варшави, де зустрічається з королем Яном Казимиром ІІ з метою клопотання перед польським королем щодо позитивного вирішення питання долі социніян. Зустріч була невдалою, король відкинув пропозиції і прохання Немирича.

У вересні 1919 року – соколовці розбивають угорський полк 58-ї “совєтської” армії, у цей час схоплену та важко поранену Олександру (Марусю) Соколовську більшовики катують та замучують до смерті.

У вересні 1937 року – молодий Юліан Мовчан став студентом Другого Харківського медичного інституту. Чотири роки успішно провчився на психоневрологічному факультеті цього закладу.

Тогочасний дідич Новополя, відомий річпосполитський магнат та острозький ординат князь Януш-Олександр Санґушко (1712-1775) видав 1 вересня 1766 року у своїй резиденції у Дубно фундушеву грамоту. Про вагомість наданого документу свідчить той факт, що пізніше його текст було засвідчено в житомирському ґродському суді вже 1780 року (завдяки чому він і був опублікований), було також зацитовано під час візитації місцевої церкви 1784 року, а також він згадувався у новопільському церковному літописі кінця 19 століття. 1 вересня 1766 року князем Янушем-Олександром Санґушком фундаційного привілею новозаснованій місцевій церковній парофії. Попри те, що текст цього  документа був опублікований ще далекого 1871 року у відомому історичному виданні «Архив Юго-Западной России», цей факт  залишився невідомим в історичному літописі Новополя.

Першого вересня 1910 року – в селі Браженка  Фасівської волості Житомирського повіту Київської губернії було відкрито однокласне початкове  сільське училище (однокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії), де 3 вчителі навчали 58 дітей. Із них 54 хлопчики і 4 дівчинки. Приміщення школи збереглося досі. Першим завідувачем школи був  Станіслав Васильович Антоненко.

Станом на 1 вересня 1929 року – у Черняхівському районі офіційно зареєстровано 13 господарств з усуспільненою формою власності (сюди включено ТСОЗ, комуни, артілі, колгоспи).

Першого вересня 1950 року – за зразкове і якісне проведення сівби озимих бюро РК КП(б)У і виконком райради депутатів трудящих виніс на дошку пошани Вільській колгосп «Жовтень» (голова – Прокопчук, секретар парторганізації – Котенко), який 30 серпня 1950 р. достроково завершив сівбу озимих і повністю виконав план.

З 1 вересня по 25 жовтня 1950 року – Черняхівська МРЗК «Шкірсировина» проводила інвентаризацію неотоварених квитанцій на шкіряну сировину і вовну, шо була здана раніше агентам, пунктам, зборщикам, конторам «Заготшкірсировини». Особи , які мали неотоварені квитанції, купували належні їм товари в конторі «Заготшкірсировини» або замінювали свої квитанції на спеціальні ордери.

З 1 вересня 1958 року – почала діяти в новому на той час приміщенні Черняхівська восьмирічна школа (нині Черняхівська ЗОШ І-ІІІ ст.) як експериментальна. На вересень школа була лише збудована, але не оштукатурена, без опалення. Все-таки зиму вчителі та учні зустріли в новому приміщенні.

Першого вересня 1989 року –  відкрито Зороківську середню школу в с. Зорокові Черняхівського району.

Другого вересня 1951 року – Черняхівським радіовузлом проведено радіофікацію с. Селянщина Черняхівського району, встановлено понад 100 радіоточок.

Третього вересня 1951 року –  райвідділ кінофікації отримав нову кінопересувку. У Черняхівському районі в цей час працювало 7 кінопересувок, що дозволило демонструвати кінофільми в кожному селі по 5-6 разів на місяць.

Четвертого вересня 1958 року –  районна газета «Колгоспник Черняхівщини» писала, що ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР прийняла рішення про відкриття з нового навчального року перших 28 шкіл із восьмирічним строком навчання.

П’ятого вересня 1952 року – колгоспники артілі 1 Травня с. Високо-Українське розгорнули будівництво нового цегельно-черепичного заводу. На той момент уже було споруджено формувальний цех і завершувалося будівництво сушильних приміщень.

У Гадяцькому таборі Івана Виговського відбувся заключний етап українсько-польських переговорів, що велися з весни 1658 р. 6 вересня переговори завершилися складенням  Гадяцьких пактів, автором та ідеологом яких є Юрій Немирич.

Сьомого вересня 1920 року – учасник Соколовського повстанського руху – опору Клим Поліщук написав оповідання про Марусю (Олександру) Соколовську «Отаманша Маруся».

Восьмого вересня 1949 року – в Черняхівському районі підбили підсумок пробного вирощування чумизи. Зокрема агрономи Ф.Євпак та Н.Бачило (колгосп ім. Шевченка с. Некраші) прийшли до висновку перспективності та високоврожайності вирощування в нашому районі цієї кормової культури і висунув припущення, що чумиза може з часом витіснити просо. Чумиза – зернова й кормова трав’яниста рослина родини злакових. Із зерна чумизи виробляють високоякісні крупи, які за хімічним складом дуже близькі до пшона.

На початку вересня 1950 року – Черняхівська районна бібліотека отримала  нових книг на суму 1084 крб. Працівники новоб’єднаного вільського колгоспу «Жовтень» вирішили побудувати свій радіовузол. До 25 вересня 1950 року в селі було радіофіковано 500 будинків.

1 коментар to “ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР ЧЕРНЯХІВЩИНИ. 1 – 8 ВЕРЕСНЯ”