Моя Житомирщина

У липні 1950 року в селі Городищі було побудовано сільмаг Забрідського споживчого товариства, проте пайщики даного спожтовариства були незадоволені якістю виконаних робіт. У липні 1950 року голова селянщинської артілі «Червоний лан» Дурицький  розформовує кок-сагизну бригаду, що в свою чергу негативно вплинуло на врожайність кок-сагизу в цьому господарстві.

У липні 1953 року передовими колгоспами були: ім. Фрунзе, с. Іванків (голова – Дятел), ім. Леніна, Сліпчиці (голова – Рябощук), ім. Сталіна, Бежів (голова – Бежевець), ім. Маленкова, Крученець (голова – Гладиш). Відставали: ім. Калініна, Очеретянка (голова – Горобчук), ім. Леніна, Троковичі (голова – Проокпчук), ім. 1-Травня, В-Українське (голова -Хабчук),  ім. Сталіна, В. Горбаша (голова – Пивовар), ім. Леніна, Селянщина (голова – Фант), ім. Тельмана, Новосілка (голова – Цверк).

Двадцять другого липня 1952. – черняхівське МСТ організувало пересувні торгівельні ятки для культурного обслуговування колгоспників під час збирання врожаю.

Двадцять другого липня 1950. – в 36 первинних комсомольських організаціях завершилось створення бригад «комсомольського контролю», які стежили за високоякісним збиранням і обмолотом хліба, охороною громадської власності та вели рішучу боротьбу із втратами зерна. Координував роботою цих бригад заввідділом кадрів і оргроботи  РК ЛКСМУ Н. Дмитриєнко.

Двадцять третього липня 1953.- в артілі ім.Тельмана в с. Новосілки закінчили збирання льону з високими показниками: виконуючи денні завдання,  льонозбиральник Франко Мельниченко та тракторист Василь Галанін, організовані бригадиром Міщуком, дені норми перевиконували на 130%, впорались з 30 – ма га. за 4 дні замість запланованих 6-ти.

Двадцять четвертого липня 1647. – в заповіті місцевого поміщика Венедикта Лемеша вперше згадано новозбудовану церкву «В ім’я успіння Пресвятої Богородиці», що знаходилася в с. Бежеві. Будівельники і замовники храму жили в Бежеві задовго до першої згадки про це поселення в документах. Як говорять легенди, «город Бежів було спалено в часи нашестя монголо-татар». Жителі його розбіглися по лісах, а оборонці лишилися лежати на валах — насипах укріплення. Сюди люди збігалися при нападі різних ворогів. А їх у тодішніх слов’ян — древлян було багато. Легенда про затоплення церкви засвідчує смерть захисників міста, бо за легендою церква «затонула» разом з людьми.

Двадцять п’ятого липня 1950. – в Черняхівському районному народному  суді відбулось засідання в справі м’ясозаготівельника Олександра Білошицького, що працював груповим здавцем м’яса по Високо-Українській сільраді. Зловмисника було визнано винним в  здійсненні грошових маніпуляцій і шахрайських дій та притягнуто  до кримінальної відповідальності. (джерело: «Колгоспник Черняхівщини №  62 (2942) 30 липня 1950 р.)

Двадцять п’ятого липня 1950. – підбито підсумки соц-змагання між Вол-Волинським (нині Хорошівським) та Черняхівським районами в результаті чого показники володарчан виявилися кращими. (джерело: «Колгоспник Черняхівщини №  62 (2942) 30 липня 1950 р.)

Двадцять шостого липня 1950. – за дострокове виконання плану хлібозаготівель бюро РК КП(б)У і виконком райради депутатів трудящих виніс на дошку пошани: селянщинський колгосп ім. 12-річчя Жовтня (голова – Фант, секретар парторганізації – Прокопчук), який достроково 25 липня закінчив план хлібозаготівель, щеніївський колгосп ім. Маленкова (голова –  Романчук, секретар парторганізації – Клименчук голова сільради – Тепенчак) який достроково 26 липня закінчив план хлібозаготівель, та вишпільській колгосп ім. Леніна» (голова – Гладиш, голова сільради – Бурнейко, секретар парторганізації – Пархомчук), який теж 26 липня 1950 р. дочасно завершив план хлібозаготівель.

Двадцять сьомого липня 1922. – в с. Ксаверівка, в садибі в садибі багатія пана Борківського, який в революційний період втік у Польщу, під невисокою яблунею зібрались 15 демобілізованих червоноармійців шести національностей і вирішили створити спільне сільскогосподаоське товариство – комуну її керівником обрали Карла Івановича Каллера. Спочтку це було незавидне господарство, яке розпочало свою господарську діяльність з 1 січня 1923 р. Отримавши по акту 83 десятини землі, 6 напівзруйнованих будівель, 2 коней, віз, борони, старенький плуг.

Двадцять сьомого липня 1950. – у с. Вільську було відкрито дитячі ясла організовані правлінням артілі  «Перемога», головою  артілі в той час був Василь Донець. Завідою закладом було призначено Надію Вишнівську. (джерело: «Колгоспник Черняхівщини №  62 (2942) 30 липня 1950 р.)

Двадцять восьмого липня 1630. – Юрій Немирич оселився в одному з портових готелів Нідерландів. В Голандію він прибув з ціллю продовження навчання в Лейденському університеті.

Двадцять восьмого липня 1925.  –  колонія Андріївка виділена в німецьку національну сільську раду (Андрієво-Німецька). Із 28. 09. 1925 р. на решті території утворена Андрієво-Українська сільська рада. Вже пізніше, 11. 08. 1954 р. обидві сільради об’єднані в одну Андріївську.

Двадцять дев’ятого липня 1953. – станом на це число багато колгоспів та артілей району дочасно завершили виконання річного плану хлібозаготівель:  ім Фрунзе, с. Іванків (голова – Дятел), ім. Леніна, Сліпчиці (голова – Рябощук), ім. Сталіна, Бежів (голова – Бежевець), ім. Маленкова, Крученець (голова -Гладиш), ім. Шевченка, Новопіль (голова – Климчук).

Тридцятого липня 1863. – зафіксовано факт сплати грошового оброку поміщикові, що складав 2196 карбованців в рік за володіння землею в кількості 1767 десятин. На кожний двір приходилось в середньому 10 десятин 1360 сажнів землі.

Тридцятого липня 1950. –  за дострокове виконання плану хлібозаготівель бюро РК КП(б)У і виконком райради депутатів трудящих виніс на дошку пошани: бежівський колгосп ім. Сталіна (голова – Дідківський, секретар комсомольської організації – Г. Дідківська)), який достроково 27 липня виконав річний план хлібозаготівель, клітищанський колгосп ім. Петровського (голова – Янчевський, секретар парторганізації – Довбиш, голова сільради –  Гончаренко), який достроково 28 липня виконав річний план хлібозаготівель,  та горбаський колгосп ім. Шевчнка (голова – Євпак, секретар парторганізації – Пивовар) який теж достроково, 29 липня виконав план хлібозаготівель.

Тридцять першого липня 1951. – нового успіху досягли транспортники високо – українського колгоспу 1 – Травня. Водій Адам Галагуз вантажним автомобілем ГАЗ А-А за добу зробив 12 рейсів на відстані 12 км і вивіз 174 т. зерна.

У липні-серпні загони Соколовського, Колесниченка, Палієнка громлять ворога на Новоград-Волинщині. На їх сторону переходять деяки червоноармійські частини. “8 июля, – згадував М. Сегал, – армия из 3000 организованных крестьян из окрестных деревень, вооруженных палками, напали на “ревком”, уничтожив при этом 115 большевиков». Захопивши місто на місяць, повстанці організували “трудові ради”, а також скликали повітовий селянський з’їзд для впорядкування життя у повіті.

  Матеріал підготував історик-краєзнавець Юрій Малашевич