Моя Житомирщина

Майже рік пройшов із дня виборів до місцевих рад. Відтоді  відбулися певні  зміни у наших селах і селищах. Щоб перевірити, що саме змінилось, я вирішила поспілкуватися з Петром Віталійовичем Бєлим. Ось уже майже рік він вправно керує Ксаверівською сільською радою.

• Петре Віталійовичу, Вас уперше обрали на посаду сільського голови?
• Так, уперше. У жовтні цього року буде рік, як я обіймаю цю посаду.
• Чи тяжко було розпочинати роботу?
• Відразу було не дуже тяжко, але згодом, коли вже безпосередньо приступив до роботи, виникали деякі труднощі. Сьогодні теж не зовсім легко, але  втягнулися і працюємо. Легкого шляху у наш час і в нашій роботі немає. Кожного дня доводиться вирішувати якісь питання, проблеми. Коли хочеш щось робити для кращого життя, то потрібно наполегливо працювати – і буде результат.
• 
• Що вже вдалося зробити за період Вашого перебування на посаді сільського голови?
• За цей короткий термін зроблено чимало, зокрема освітлено вулиці Ксаверівки й Крученця, проведено ремонт доріг, приводимо в порядок цвинтар – плануємо поставити нову огорожу.

Усе життя ксаверівчани, аби з самого ранку першим рейсом  о 6:20 доїхати в райцентр чи до Житомира, вимушені були ходити пішки на трасу два кілометри. Але вже майже рік ця проблема вирішена: домовилися з керівництвом – і автобус заїжджає прямо в село, і всі бажаючі можуть їхати у своїх справах. Усе це робиться для людей.

Я вважаю, що найголовніше не те, що вдалося зробити, а те, що ще варто  втілити в життя в подальшому. Головне – аби було з ким працювати. Будемо намагатися повернути людей у село, до праці. Хоча це дуже важко.

• Які першочергові завдання стоять перед громадою села?

Найголовніше – працевлаштування людей, особливо молоді, створення нових робочих місць, відродження інфраструктури й розвиток села. Хочеться повернути людей до села. Щоб це зробити, потрібно спершу відновити початкову школу, яку закрили сім років тому, бо на той час було мало дітей. Хотілося б відновити медичні заклади і загалом усе те,що було нажите роками. Коли все це буде, тоді й молодь не втікатиме  до міста, щоб платили хорошу заробітну платню. Отоді село й буде жити. Головне – мати підтримку людей. Один у полі не воїн, самому працювати дуже важко.

– Які проблеми турбують Вас сьогодні?

Найбільша і найстрашніша проблема сьогодення – пияцтво, яке, на жаль, із кожним роком процвітає. Відбувається деградація людства, а хочеться навпаки – аби була здорова  нація. Тому сьогодні як ніколи потрібно пропагувати здоровий спосіб життя, залучати людей до спорту. Нині перші кроки до спортивного життя вже є, зокрема у Ксаверівці  вечорами грають у волейбол. Приходить чимало людей, що приємно вражає.

• Які плани на майбутнє ?
• Незабаром планується об’єднання  в одну територіальну громаду. Особисто я бачу село в майбутньому наближеним до європейського рівня, щоб усі працювали, підтримували одне одного.
• Будемо сподіватися, що всі плани обов’язково здійсняться.

Розмову вела Наталія КУЛІШ