23 Серпня, 2013 | 
Автор: 
Державний Прапор України над селищною радою в Черняхові був піднятий іще тоді, коли не став таким офіційно
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України Національного прапора» (хоча і далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР). Але ще навесні 1991 року депутати Черняхівської селищної ради на чергову сесію винесли питання про зміну державної символіки. Місцевим патріотам, серед яких найактивнішими були Василь Василиків, Іван Васильєв та Віктор Матвійчук, не терпілося встановити справедливість і прибрати з-перед очей радянські символи. Головою селищної ради був тоді Валерій Красовський. Депутати підтримали пропозицію ініціаторів. Виконати рішення сесії доручили Василю Василикову – жовто-блакитний прапор замайорів над селищною радою. Два прапори (другий згодом підняли над райдержадміністрацією) передали В.В.Василикову його земляки – львівські рухівці.
Наслідків акції довелося чекати недовго: державного службовця Василя Василикова наступного дня звільнили з роботи за скороченням штатів і за майже одностайної згоди керівництва районної профспілки держслужбовців (не погодився поставити свій підпис під вердиктом тільки Борис Зименко). Вочевидь, для радянської номенклатури жовто-блакитний стяг асоціювався тоді не інакше, як із фашистськими штандартами. Але районне керівництво за три дні вийшло із пострадянського шоку і відновило Василя Василикова на роботі.
23 серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.
Розміщено в категорії Новини
(2 голосів, середнє: 5,00 з 5)
Завантаження...
“Жовто-блакитний національний стяг, як його було прийнято називати в народі , і саме так його охрестили в період національно-демократичної революції 1989-1992 рр має дуже давню історію.
Як відомо існує так звана “Варяжська або скандинавська теорія виникнення давньо-української держави (Київської Русі), ця теорія надає пояснення спорідненості кольорів на шведському та власне українському державних банах. Вперше жовто-блакитний стяг офіційно був заявлений під час Грюнвальдської битви в 1410 р. між об*єднаними військами поляків, литовців та русичів (білорусів та українців)з одного боку та прусько-німецькими загарбниками з іншого, як ідентифікатор україно-руських військових підрозділів.
Згадую як в зазначений період становлення новітньої України йшла гостра боротьба з національним на той час”жовто-блакитним” національним стягом. Після того як 23-25 серпня 1991 р. був опечатаний та розігнаний Черняхівський райком КПУ, більшість з тодішніх “нафталінових агітропів та комунівських керівників” швидко перекваліфікувались на вчителів, та піддавали жорстким педагогічним репресіям всіх старшокласників які відкрито підтримували Народний Рух України, учнів та їх батьків що на грудях носили жовто-блакитні стрічни і прапорці викликали на дисциплінарну розмову до керівництва навчального закладу. На сьогодні декотрі з цих горе-концерваторів залишились при владі в нашому районі продовжуючи влаштовувати чергування біля пам*ятника леніну, щоб якись там “свободо-фашисти” не стяли йому бошку, як це сталось нещодавно в Бердичеві. Одягшись у вишиванки “святкують” день незалежності ще за 8 днів, під пісні які немають жодного відношення до факту святкування, скорше навпаки. Отакий ось абсурд, парадокс і антихтомія сучасних совків районного розливу.