Житомирська облдержадміністрація рекомендує троковицькому сільському голові попередити настоятеля місцевого Свято-Троїцького храму Миколу Кордона про відповідальність за порушення громадського порядку
Про це сказано в офіційному листі – відповіді архієпископу Житомирському і Поліському УАПЦ Володимиру (Шлапаку)на звернення до голови Житомирської облдержадміністрації Сергія Рижука щодо міжконфесійного конфлікту, спровокованого священиком УПЦ с. Троковичі М.Кордоном. У листі за підписом заступника голови облдержадміністрації Ярослава Долгих сказано, що працівники департаменту інформаційної діяльності та комунікацій провели бесіду з М.Кордоном на предмет недопустимості розпалювання міжконфесійної ворожнечі, а також побесідували з безпосереднім керівником вищеназваного священника – архієпископом Житомирським і Новоград-Волинським УПЦ Никодимом.
Як розповідають місцеві жителі, під час Проводів 11 травня 2013 року на кладовищі у Некрашах владика Володимир здійснював поминальний молебень на запрошення своїх земляків (це село – батьківщина його матері). У цей час протоієрей Миколай Кордон почав виганяти його, називаючи грубими словами, провокував до бійки, намагаючись ухватити руку, а наостанок вирвав кадило і замахнувся ним в обличчя архієпископа. Жарина з кадила впала на лоб дівчини, яка стояла неподалік, та пошкодила їй сукню. Сукня загорілася. На цвинтар прибув троковицький сільський голова Михайло Сич та був свідком цих прикрих подій. Але жодним чином не відреагував на дії з боку місцевого священика, а в свою чергу дав зауваження архієпископу Володимиру, що той не мав права прийти на місцеве кладовище, не повідомивши його – троковицького сільського голову, на що архієрей відповів йому, що має на це право згідно зі 35 ст.Конституції України.
У вищезазначеному офіційному листі йдеться і про те, що працівники облдержадміністрації надали ґрунтовну консультацію цьому сільському голові, повідомивши йому про свободу совісті в Україні і наголосивши на невтручанні держави у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій.
Це можна назвать покращенням у сфері міжконфесійних відносин. Раніш такого точно не було.
Московська церква називає всі інші церкви розкольницькими. Але саме вона і розколює суспільство.
Перед тим як прокоментувати правовий аспект некоректної та неурівноваженої поведінки Миколи Ісаковича Кордона слід висвітлити унікальну ситуацію яка протягом десятка років склалась в зазначеному населеному пункті: перш завсе сам голова Троковицької сільської ради Михайло Сич за сумісництвом є старостою Свято-Троїцької церкви настоятелем якої є отець(батюшка) одним словом піп Микола, іншими словами священик має прямий вплив на керівника територіальної громади, тобто є релігійною владою над сільським головою, тримаючи останнього в своїй залежності та й взагалі заправляє там всім. Поведінка пана голови, або старости зрозуміла, він відкрито став на сторону свого духовного керівника. Саме на обрання Михайла Сича сільським головою і вплинув фактор релігійного контролю який встановив цей священослужитель в даному селі. Тепер коли о.Микола і його староста Михайло втрачають контроль і вплив на мешканців села Троковичі відповідно відчули себе не зовсім комфортно скоїли відверту дурницю. Сам факт істерії та психічного зрову який проявили в своїй поведінці два сільські “авторитети” свідчить про їх зростаюче як духовне так і психологічне безсилля, слабкість та втрату поваги зі сторони односельців. Щодо юридичної сторони питання то українська феміда не визначає жодне віросповідання, конфесію, церкву чи релігійну організацію державною, обов*язковою або доміноючою в Україні. Громадяни України вільні в своєму виборі щодо свободи совісті та віросповідання. Держава зобов*язана забеспечити всі належні умови як для задоволення своїх духовних потреб кожному громадянину, так і всім релігійним організаціям надати рівні можливості здійснювати свою культову діяльність без винятку на всій території держави. Керуючись принципом своєї відокремленості від релігійного життя.
Аццкій поп