Моя Житомирщина

Закінчується літо. 27 серпня – центральна площа Черняхова – сюди з’їхались вчителі з усього району. Враження таке, ніби вони всі дружно щойно зійшли з обкладинки глянцевого журналу.  Кілька фото. Всіх запрошують у зал районного будинку культури. Починається свято – щорічна серпнева конференція працівників освіти району. З року в рік освітяни доводять, що вміють не лише гарно працювати, утримуючись у рейтингу на першому місці в області, а й відпочивати – концертні номери такі, ніби на сцені не вчителі, а  народні артисти. В залі як завжди шановні гості.  Але … далося в знаки те, що скоро вибори. Високоповажний Голова райдержадміністрації, вийшовши до вітального слова , довго себе хвалив: і зупинки ми зробили, і лавочки поставили, і новий знак «Черняхів» спорудили (недавно запитали мене гості з іншої області: «Це ви що вже не Черняхів, а «Руден»?» – що відповісти не знала, бо косий знак з написом, який ледве читається, справляє враження ще те… ), і Пекарщина скоро стане новим Лас-Вегасом, і критики ми хочемо конструктивної, і … Загалом промова була довгою – зал стомився – аплодисменти за те, що нарешті висловився. Пані Рибак нагадала всім  чого зібралися, привітала педагогів зі святом. Знову взяв слово Сергій Петрович. Дотримав минулорічної обіцянки  – Григорію Федоровичу Сташенку присвоїли звання Заслуженого працівника освіти (з чим Григорія Федоровича щиро вітаємо!!!). І тут почалося саме цікаве… Виявилося, що районне начальство не помітило в залі двох народних депутатів: Оксну Білозір та Миколу Рудченка, хоча не так давно останнього запрошували на всі свята і просили грошей, і руку тисли… Стало соромно – нам! Та найгірше не це. Зрозуміло, що дається в знаки передвиборча кампанія, кожен хоче зберегти своє тепле крісло. Але наше свято завжди було  ( дуже сподіваюся, що і буде) заходом відкритим, прийти міг будь-хто. Ну не хотіли Ви , пане Поліщук, представляти народних депутатів Рудченка та Білозір – не треба їх і так усі знають. Але Оксану Білозір могли представити як народну артистку України, коли вона вийшла привітати Григорія Федоровича, а не махати в неї перед обличчям руками. І, врешті, виявили б повагу до пані Оксани як до жінки. Ну а коли вітали вчителів, які підготували призерів обласних олімпіад, чого було розпихати (смію замітити) жінок і рватися до мікрофона, щоб там виправдовуватись, аж смішно було чути, що народні депутати повинні ВАМ відзвітуватись, що вони приїхали привітати вчителів. Стало сумно.

Але дякуючи класному концерту, за що низький уклін сценаристу Олені Григорівні та режисеру Ларисі Леонідівні, всім Артистам, враження від конференції залишилося дуже гарне.

Всім педагогам наснаги, терпіння, міцного здоров’я, вдячних учнів!!! Зі святом!!!!!!!!!

13 коментарів to “Роздуми на тему, або як професійно зіпсувати свято…”