У Житомирі створено оргкомітет із відзначення 100-річчя від дня народження нашого земляка Юліана Мовчана
Уродженець Зорокова лікар і письменник Юліан Мовчан – один із найвідоміших синів Черняхівщини в світі. Він був членом української та американської медичних асоціацій та членом об’єднання українських письменників у вигнанні «Слово». Його ім’я занесено в 24 енциклопедії-довідники різних країн світу, зокрема, до міжнародної книги «Хто є хто серед інтелектуалів».
Юліан Мовчан народився 19 лютого 1913 року в заможній селянській родині в селі Зороків Черняхівського району на Житомирщині. Шкільну освіту здобував у Черняхівській школі та в школі ім. Тараса Шевченка на Мальованці в Житомирі.
1930-го року, аби не бути примусово вивезеним московсько-большевицькими окупантами десь на Сибір чи холодну Північ, Мовчан таємно тікає до Харкова – тодішньої столиці України. Тут в 1932-37 роках він трудиться штатним літературним працівником кількох українських газет, одночасно закінчивши вечірній відділ Українського комуністичного інституту журналістики. У Харкові Ю.Мовчан познайомився з українським поетом В.Сосюрою. Але, переконавшись, що в умовах російсько-большевицької окупації журналіст не може вільно й незалежно висловлювати свої погляди, він вирішує вступити до медичного інституту, який закінчує у Львові 1943 року.
Від 1943-го до 1949-го року Юліан Мовчан працював як лікар у різних шпиталях України, Словаччини та Австрії. Переселившись до США 1949 року, підтвердивши лікарський диплом, Ю.Мовчан працював як практикуючий лікар у штатах Нью-Джерсі та Огайо. Одночасно з лікарською практикою Ю.Мовчан активно займався літературною діяльністю. Крім понад 1900 його статей, розміщених в різних газетах та журналах, ним було видано ряд книг: «Як лікувати себе та інших в наглих випадках» (Мюнхен, 1946), «Що варто б знати» (Канада, 1966), «Записки лікаря» (Аргентина,1982), «Незабутнє і непрощенне» (Аргентина, 1982), «Мої подорожі навколо світу» (США,1985), «Збірка оповідань» (США, 1988).
Доктор Юліан Мовчан був членом української та американської медичних асоціацій та членом об’єднання українських письменників у вигнанні «Слово». Його ім’я занесено в 24 енциклопедії-довідники різних країн світу, зокрема, до міжнародної книги «Хто є хто серед інтелектуалів».
«Здається, що нема в українській діаспорі діяча на духовній ниві, щоб побіч професійної праці був таким популярним між англомовними видавництвами енциклопедичних довідників, як доктор Юліан Мовчан… Доктор Мовчан зі своєю популярністю популяризує й ім’я України, зарізблюючи його в свідомості сотень тисяч західних та азійсько-африканських інтелектуалів», – так писав про Ю.Мовчана Степан Радіон (Австралія).
Помер Юліан Мовчан 6 січня 2001 року в Детройті і похований на українському цвинтарі в Баунд-Бруці поблизу Нью-Йорка.
Книги Юліана Мовчана перевидавалися і в Україні, цим опікувався його племінник Олександр Батанов.
У селі Зорокові на приміщенні школи, де навчався Ю.Мовчан, встановлено меморіальну дошку. У шкільному музеї села , в районній бібліотеці Черняхова та районній лікарні зібрані книги Ю.Мовчана.
До оргкомітету з відзначення 100-річчя з дня народження Юліна Мовчана ввійшли:
Павло Мовчан, письменник, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта», народний депутат України, голова оргкомітету;
Ольга Мовчан-Новак, дочка Ю.Мовчана, заступник голови оргкомітету;
Олександр Батанов, племінник Ю.Мовчана, секретар оргкомітету;
Петро Білоус, доктор філологічних наук, професор;
Василь Врублевський, письменник, директор обласної універсальної бібліотеки ім.О.Ольжича;
Віктор Мойсієнко, директор інституту філології та журналістики Житомирського державного університету ім. І.Франка;
Михайло Пасічник, голова Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України;
Віктор Титов, депутат Житомирської обласної ради;
Сергій Юхимчук, поет, журналіст.
Контактні телефони оргкомітету: 0412-26-11-53, 067-5367419, 050-4486137.
Олександр Батанов
А чому б не присвоїти Зороківській школі ім’я Юліана Мовчана?
Між іншим, скоро школа в Зорокові стане козацьким ліцеєм. І вони захочуть назвати її іменем якого-небудь козака. Чи навіть гетьмана…