У Черняхові відкрито пам’ятний знак на честь родини Немиричів
7 вересня 2013року під час урочистого святкування знаменних дат в історії Черняхова й району відкрито меморіальний історичний об’єкт, присвячений родині українських магнатів, котрі чи не найбільшим чином вплинули на формування, розвиток та піднесення нашого містечка в сиву давнину.
«РОДИННИЙ МАЄТОК КНЯЗЯ НЕМИРИЧА» – під таким гумористичним антилогізмом на берегах річки Очеретянки розташований зазначений витвір майстрів гранітного ремесла.
Зроблено знак із використанням природного каменю переважно місцевого походження, але увагу привертає не форма чи якість споруди, а зміст і суть написаного на ній. По-перше, якого Немирича? Ім’я? По-друге, логічно було б написати «ЗАЛИШКИ МАЄТКУ…». По-третє, дуже банально ідеалізовано та абстраговано час історичної присутності феодалів у Черняхові. На пам’ятному знаку вказано період ХY – XIY – проміжок часу проживання в замку князів Немиричів, тобто доба від 1400 по 1600 рр. Проте, як зазначає доктор історичних наук (Житомирський державний університет ім. І. Франка) Іван Ярмошик, перша згадка про існування замку, що належав Черняхівській династично-родинній лінії великих литовсько-польських землевласників Немиричів, котрі володіли селом Черніхов, пов’язана зі штурмом та облогою Черняхівських фортифікаційних укріплень та замку Немиричів паном Корецьким – воєводою волинським у 1584 році. Хоча вчений і не відкидає думку, що Немиричі відомі на Житомирщині з 15 століття. Польські історіографічні джерела підказують нам, що в середині 16 століття черняхівські Немиричі займали високі державні пости в Речі Посполитій і завдяки цьому могли побудувати свій замок у Черняхові, але це вже було після підписання Люблінської унії в 1569 році. Саме в цей час магнати досягають піку своєї величі, матеріального процвітання, ієрархічної могутності та слави. Погоджується з цим також видатна дослідниця історії України Наталія Яковенко.
Центральна історична постать, що пов’язана з Черняховом, – Юрій Немирич (1612 – 1659) – великий український військовий, політичний та релігійний діяч, запеклий ворог Москви, друг та соратник гетьмана Івана Виговського, жив, як ми бачимо, а ж у 17 столітті, сто років відтоді, як Черняхів вперше згадується в офіційних документах.
Автор статті – керівник відділу з питань національної пам’яті та ідеології Житомирської обласної організації ВО «Свобода», голова Черняхівської «Свободи» Юрій Малашевич
Важко це навзати статтею….
Можеш назвати статтю навіть”горщиком”, але стаття нею і залишиться. Між іншим цікавою.
Дуже критична замітка, та ж дійсно важко цю стіну назати маєтком. Може подати звернення в ЮНЕСКО щоб визнали цей витвір архітектурно-історичною цінністю та нерухомою памяткою культури. Але всерівно поставила памятник то ця влада і спасибі їм за це, тому що другі тільки критикують і нічого більше не роблять, гарно зробили , не має чого грязь лити, і написано гарно. А що зробили памаранчеві?
Що зробили помаранчеві? Якщо стосовно пам’ятників, то наприклад пам’ятники жертвам голодомору в Черняхові біля бібліотеки і в Очеретянці в центрі села. Не можете розгледіть? купіть окуляри.
“Помаранчеві”- (Ющенко,Тимощенко,Лазаренко), зробили дуже багато,- ціни на газ, продаж “Криворіжсталі”… і т.д.
… І Горбулівським повстанцям пам*ятний знак встановлено, і книжечку про Марусю гарну видали в 2010 році тощо. Проблема не в цьому , а в тому , якщо щось робити то не виходячи з популіських мотивів та показушних підходів, а робити професійно й мудро, краще менше, але якісніше й дієвіше. Помаранчеві теж багато чого не зробили того що мали б зробити, але в них місцевий бюджет був більш збалансований і оптимізований та не такий порожній як при рего-комуні, і не здійснювали вони додаткові зтягнення з бідних підприємців на різні шоу- програми. Бо не було такого жахливого і загрозливого рівня тіньових схем розкрадання бюджетних коштів, корупції, відкатів та недонадходження в районну скарбницю людських грошей. Що ми маємо: інвентаризація землі, як видно, не буде реалізована, реалізація надходження коштів від оренди земель, комунальної та державної власності- завалено, левова частка камнеобробних підприємств продовжує працювати в тіні відмазуючись різного роду відкатами та відстьогуваннями, медицина майже завернулась, газифікація населених пунктів району в найближчій час накрилась “мідним тазіком”. Де об*їздне шосе навколо районного центру, де капітальний ремонт доріг району, де обіцяні багато мільйонні інвестиції, де нові потужні підприємтства?! ОСЬ ВАМ і РЕАЛЬНА КАРТИНА “ПОКРАЩЕННЯ”. Ходімо і далі їх на шоу-видовища і жуймо морозиво з ГМО.
Нюра ви надзвичайно розумні і чемні. Справжня черняхівка видно одразу. Успіхів вам у житті.
Ц1л1 стол1ття на ц1 залишки кам1нц1в н1хто не звертав уваги.Покол1ння чернях1вц1в не вважали за потр1бне щось там ув1ков1чувати.Будучи д1тьми ми б1гали туди гратися, а м1й тесть ,коли будував хату на вулиц1 1-го Травня тачкою возив з цього горба кам1ння бо не вистачало тр1шки докласти цоколь на хату.А тепер ц1 ру1ни стали пол1тичними бо нема вже на чому проп1аритись лишився один Князь Немирич.А решта -дороги,осв1тлен1 вулиц1,см1ття …..-все зроблено. А якщо ще й робили за бюджетн1 кошти то взагал1 варто розстр1ляти. Ну а коли за “здерт1” з б1знесу тод1 пов1сити.
І ось офіційна поблікація в районній газеті “Нове Життя” №37 (10468) від 13.09.13 р. Цитую: …З вітальним словом до присутніх звернувся Черняхівський селищний голова Іван Бабицький. Він ознайомив з історичним минулим селища, яке пов*язане з КНЯЗЕМ Юрієм Немиричем, та фортецею, яка побудована у 16 столітті…Кінець цитати. Я не хочу не скільки применшити відчуття величі та гордості за наше з вами славне благородне князівське минуле, та Черняхів як князівську вотчину, але давайте сприймати своє минуле реально, та об*єктивно. Бо коли ти досліджуєш і переконуєшся що все в минулому було просто звичайно та логічно, то все більше дивуєшся, як можна вірити в казки будучи великим дядьою, щиро обманюватись самому і свідомо плутати інших. Ось тому і продовжують нами керувати люди предками котрих були мавпи, богом ленін, та партія і країна в якій народились і що досі живе в їх серцях ( кпсс-ссср), країна в якій сексу не було і бути не могло в принципі.
… давайте Юрію сприймати своє минуле реально, при (КПРС-СССР) в Черняхові побудовано;- Черняхівська гімназія, Черняхівська районна лікарня, Черняхівський КХП, також працювали всі підприємства району, колгоспи,радгоспи, були в районі колгоспи та радгоспи міліонери. При КПРС-СССР Ваш покійний батько, немаючи ніякого бізнесу а працюючи на роботі на зарплату побудував будинок, тримав підсобне господарство,заставляв тебе разом з ним працювати руками а не язиком, викохав та вирстив Вас …,а ти Юра зовсім недавно і Віру Православну невизнавав та не сповідував, нагадай .., до якої ти церкви ходив і якому “богу” поклонявся та молився …
На межі 19 і 20 ст. містечко Черняхів утвержується як розвинений волосний центр, цьому сприяло: розвиток внутрішнього ринку, промислово-кустарного і аграрного виробництва та товарно-грошових відносин, одним словом місцевого капіталізму, радянська влада отримала гарний і повністю готовий напівфабрикат. Давайте тоді поставимо памятник КАПІТАЛУ ТА ЦАРЮ . Абсолютно з Вами згоден, історія це фактажна річ тому я і намагаюсь довести просту і раціональну істину, що історію потрібно сприймати по-перше фактологічно по-друге реалістично і по-третє критично, чого я власне притримуюсь довожу і до чого апелюю. Будь-яке умисне і умовне відхилення від норм історизму та об*єктивізму, ідеалізація, та фальсифікація фактів є неприпустимим. Все потрібно піддівати критиці та сумніву, це вам підтвердить будь-котрий науковий діяч. З позиції науки існування Бога не можна повністю довезти , так як не можна абсолютно і логічно спростувати, тому я притримуюсь своєї самосвідомості та самовизначеності відносно цього питання виходячи з власного духовного досвіду, будучи ліпше Біблійним реалістом як Мартін Лютер ніж релігійним фантом-романтиком як середньостатистичний прихожанин зазначеної Вами, та шанованої мною гілки християнства та їх місцевих керівників котрих прийнято іронічно називати чомусь попами. Христос дійсно Воскрес з мертвих на третій день після розпяття для мого виправдання та викупу, є Богом , Царем та моїм Господом- Спасителем,і це моє глибоке переконня. І тому Слава Ісусу Христу та Слава Україні!