9 листопада – День української мови й писемності. Експерти: Українська мова втрачає позиції в освіті та книговиданні
Сьогодні в Україні – День української мови й писемності. Це свято, встановлене Указом Президента України в 1997 році, відзначається щороку в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, монаха Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), давньоруського письменника й літописця, одного з авторів “Повісті временних літ”. У 2012 році в Україні вперше за роки незалежності зменшилася частка школярів, що вчаться українською мовою, а книг українською надруковано менше половини від загального тиражу. Такі дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2012 році”, оприлюдненого 9 листопада з нагоди Дня української мови рухом “Простір свободи” за сприяння Інтернет-видання Texty.org.ua. Документ базується на даних статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами по всій країні. Українську мову називають рідною 2/3 громадян України, а 53% спілкуються переважно українською. Однак в незалежній Україні діють потужні чинники русифікації та формування у носіїв української мови комплексу меншовартості, відзначають автори дослідження. “Найпотужнішими з цих чинників є телебачення та радіо, а значною мірою також сфера послуг і друковані видання”, – вважають автори огляду. В прайм-тайм 8 найрейтинговіших телеканалів у жовтні 2012 року лише 28% ефірного часу займають програми українською мовою, 44% – російськомовні і 28% – двомовні програми. “Ці показники трохи кращі, ніж торік, коли україномовні програми становили лише 22% ефіру, але про панування української мови в національному телепросторі говорити не доводиться”, – зазначено в аналітичному огляді. На 6 популярних радіостанціях пісні українською мовою становлять лише 3,4% від загальної кількості пісень у прайм-тайм (минулого року – 4,6%). Водночас пісень російською мовою – 60% від їх загальної кількості Російською мовою в Україні видається понад 60% сумарного тиражу газет, 83% – журналів, продається близько 87% книг (переважна частина яких – імпорт з Росії).
Окупація інформаційного простору – таке безкомпромісне визначення дав існуючому стану массової свідомості покійний Юрій Ільєнко. Перш ніж позбавтит націю життя в неї відбирають мову – зазначає відома українська поетка Ліна Костенко.Слово моє ти єдиная зброя, і ми ніколи не розлучимсь з тобою – самовіддано заявляла Леся Українка.”Без права писать и рисовать”-імперський режим заклемив Великого Кобзаря перед засланям на Кос-Арал. “Смерть і життя у владі язика”.”На почині було Слово”-Біблія. У Конфуція запитали: “Якщо Повелитель покличе тебе керувати країною, з чого ти почнеш”? Учитель відповів:”Із реформи мови. Слово – меч духовний ,безапеляційно та прямолінійно ствержує свою тегу визничний український мовознавець та філолог Ірина Фаріон , а на ній хочеться зупинитись більш конкретно : Мова яко меч- це сила екзистенційна – бо во є самим життям ;сила трансидентна- бо вона духовна з свою сутністю ; сила креативна – бо вона творить людину ,націю ,державу , сила психологічна – бо вона моделює поведінку народу; сила політична – бо вона є владою над людським мисленням , сила – у кожному з нас, що живе з власної мови і ширить її , як світло. Плекайте та бережіть в собі цю внутрішню силу своєї самоідентичності бо вона творить власне твоє Я. Тримаймо порох сухим , бо він нам ще знадобиться СЛАВА УКРАЇНІ!СЛАВА ГЕРОЯМ.
В Україні в усіх смислах слова потрібно щонайменше дві речі:Конфуція та ментальну революцію… З огляду на сьогочасну українофобську та мовоненависницьку орду при центральній владі- Конфуція шукаймо в собі. Джерело ж ментальної революції- усвідомлення мови як зброї. Унікальність та феноменальність української ситуації в тому , що не держава стоїть та сторожі мови, а мова забеспечила собі всі можливостіщоб відродити державу,поневолену в продовж шістьох століть. Теперішня квазіодержава , а посуті вдалий олігархічний бізнес проект під назвою Україна , модель кримінальної олігархії московського розливу змагається з озоном нашої землі – українською мовою .Вони приречені мова наша не вмре , мова наша не загине … Слава нації !