АМУ пропонує зменшити термін оприлюднення проектів рішень ОМС до 10 днів
У парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики вже 3 роки знаходиться на розгляді законопроект «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Пропонується зменшити термін оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування. 15 липня 2015 року Комітет рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу. Проте протягом тривалого часу законопроект не розглядається.
«Асоціація міст України підтримує прийняття таких змін, оскільки практика застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» у частині оприлюднення проектів рішень ОМС не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду вивила низку проблем та зволікання із прийняттям окремих важливих документів», – констатує регіональний консультант з комунікацій проекту «Пульс» Світлана Прокоф’єва.
Зокрема, вона згадує, як працюючи в управлінні по зв’язках з громадськістю у Житомирській міської ради, що здійснювало оприлюднення проектів рішень, із прийняттям закону у 2011 році «додалося» технічної, паперової і не завжди виправданої в часі роботи посадовцям.
«Візьмемо до прикладу підготовку до сесій міської ради. Виконавець готував тест проекту, візував документ і подавав на розгляд комісій, які вносили чи не вносили зміни/правки, підтримували чи ні даний проект, який далі міг потрапити у порядок денний сесії. Закон «Про доступ до публічної інформації» не просто вимагає тривалого строку оприлюднення, він вніс зміни і в порядок підготовки проектів рішень, а, відтак, породив ряд внутрішніх документів, інструкцій, – пояснює фахівець. – Після візування проект підлягає оприлюдненню на сайті, тому виконавець звертався у прес-службу, спеціалісти якої оприлюднювали проект і ставили про це відмітку на паперовому варіанті документу. А тепер уявіть: у процесі підготовки до сесії даний проект міг змінюватися 5-8 разів, і щоразу текст оновлювався на сайті, а на папері ставилися відмітки про внесення змін та їх оприлюднення».
Світлана Прокоф’єва зізнається, що до нововведень і технічної роботи, якої помітно збільшилося, як і до заповнення нових журналів реєстрації оприлюднення проектів рішень міської ради та виконавчого комітету, звиклися, а от думки, що не всі міські ради, не говорячи про сільські, так пильно виконують вимоги закону, не полишали.
►Асоціація міст України погоджується, що строк 20 робочих днів для оприлюднення проектів є виправданим для нормативно-правових актів, що потребують врахування громадської думки. Проте для таких випадків строки вже встановлені спеціальними законами:
– не менш, як 1 місяць для оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій (стаття 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»);
– не менш, як 30 днів для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (стаття 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Для інших випадків тривалі строки оприлюднення, на думку фахівців АМУ, є невиправданими. Запропонований законопроектом №2003а строк у 10 календарних днів є достатнім для добросовісного опрацювання звичайного обсягу інших проектів рішень. Принаймні депутати місцевих рад, члени виконавчих комітетів рад, посадові особи місцевого самоврядування потребують меншого часу для такої роботи. Цей строк також узгоджується із десятиденним строком повідомлення депутатів місцевих рад про скликання сесії ради (частина десята статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Саме на засіданнях постійних комісій опрацьовуються проекти рішень.
Доцільно враховувати, що самостійність органів місцевого самоврядування у формуванні проектів рішень значно обмежується законодавством, типовими документами. Це суттєво знижує можливості ефективно враховувати зауваження громадськості.
►Передбачений Законом строк 20 робочих днів для оприлюднення проектів невиправдано уповільнює прийняття рішень органів місцевого самоврядування індивідуального характеру. Потрібно враховувати, що рішення приймаються колегіальними органами місцевого самоврядування (радами, виконавчими комітетами). Їх засідання відбувається з певною періодичністю, а вказаний строк збільшує час затримки у розгляді заяв до двох і більше місяців.
За сучасного розвитку технологій строки вирішення питань стрімко скорочуються. Необхідно відповідати таким тенденціям і забезпечити баланс між врахуванням громадської думки та необхідністю своєчасно надавати адміністративні та інші послуги окремим юридичним та фізичним особам. У іншому випадку знижується авторитет місцевого самоврядування.
►Також строк у 20 робочих днів у деяких випадках перевищує або не узгоджується з строками, встановленими іншими законами. Це створює правову невизначеність та конфлікти, що невиправдано ускладнює діяльність органів місцевого самоврядування.
Так, відповідно до частини другої статті 118 Земельного кодексу рішення органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймаються у місячний строк. З урахуванням часу необхідного для опрацювання документів, що надходять від заявника, дотримання двох вказаних строків одночасно є неможливим. Більше того, земельний кодекс допускає більш швидкий розгляд питання, а Закон України «Про доступ до публічної інформації» позбавляє такої можливості.
Асоціація міст України звернулася до Комітету з проханням сприяти якнайшвидшому розгляду у першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення терміну оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування (№2003а від 03.06.2015). АМУ вважає, що цей законопроект доцільно прийняти у першому читанні за основу та в цілому.
Офіс реформ у Житомирському РВ АМУ