Моя Житомирщина

Під час розлучення перед колишнім чоловіком і дружиною деколи може постати питання не лише про поділ майна, але й про борги. Саме кредитні зобов’язання, яких вони встигли набути, перебуваючи у шлюбі, часто стають каменем спотикання для них обидвох. Про те, як може відбутися розподіл боргових зобов’язань між уже колишнім подружжям, розповідає директорка

Є кілька фундаментальних ознак, які визначальні та обов’язково враховуються під час розгляду такого питання. Для того, щоб ми могли зрозуміти, за яких умов борги за кредитним договором одного з подружжя під час розлучення підлягають поділу між уже колишнім подружжям, нам варто розпочати ще з того моменту, коли чоловік та дружина проживали спільно сім’єю.

По-перше, кредитний договір повинен бути укладений під час шлюбу. Якщо кредитний договір укладений до шлюбу, тоді це кредитне зобов’язання залишається лише за тим із подружжя, хто його уклав, навіть якщо чоловік брав кредит на придбання помешкання, де згодом він проживав із дружиною.

Далі ми з’ясовуємо, чи укладено цей договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя. Ключовим критерієм у даному випадку є інтереси сім’ї. У разі, якщо, скажімо, чоловік, уклавши відповідний договір, отримує кредит на лікування дитини, тоді у дружини виникає зобов’язання щодо повернення цих коштів разом із чоловіком. Або ж дружина уклала договір іпотеки для купівлі помешкання, котре використовується як місце проживання подружжя, і це майно при розлученні підлягатиме розподілу. Адже частиною четвертою статті 65 Сімейного кодексу України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Зазначу, що й Пленум Верховний Суд України у постанові від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» висловив правову позицію, яка полягає в тому, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї.

Однак, якщо грошові кошти отримані чоловіком чи дружиною для власних потреб, тоді таке боргове зобов’язання розподілу не підлягає. Скажімо, відомі факти, коли один із подружжя брав кредит на купівлю автомобіля для себе і продовжував ним користуватися після розлучення. Тоді на тому з подружжя і залишається обов’язок сплатити кошти за таким кредитом.

І остання ознака: чи одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя? Бувають випадки, коли кредит взятий дружиною для будівництва житлового будинку, але він був використаний як капіталовкладення для розвитку її власного підприємства, яке вона створила ще до заміжжя. Після розлучення їй залишилося підприємство, і, звичайно, борги за цим кредитним договором. Як бачимо, кредит, взятий на будівництво будинку, не був використаний за призначенням в інтересах сім’ї.

Яким чином можна себе захистити від проблем з розподілом боргів у майбутньому?

За спільною згодою подружжя може підписати шлюбний договір, у якому варто детально зазначити умови, що врегульовують майнові відносини між ними. Серед інших пунктів необхідно прописати порядок користування грошовими коштами та визначити, кому з подружжя і в якому розмірі може перейти борг по кредиту, іпотеці тощо. Окрім того, може бути також вказана деталізація виду кредитних зобов’язань. Скажімо, якщо договір кредиту був укладений з метою оплати послуг за навчання одного з подружжя, тоді зобов’язання щодо повернення грошових коштів лягає на того, хто навчався.