



Як на мене, українці читають мало взагалі, а ще менше – свою українську літературу, особливо сучасну. Мені це дуже дивно, бо тут, на Батьківщині, теж є ті, хто пише книги не менш цікаві, ніж закордонні. Тож тут постає питання: Чому? Ті, хто мешкають не в Україні, живуть набагато краще, ніж ми – та країна, в якої нині скрутні часи. До того ж у нас війна: боронимо схід держави від росіян і місцевих сепаратистів. Про це все і пишуть сучасні українські письменники.
А мій народ хоче кращого життя і не хоче читати те, що робить їм боляче. Так простіше жити. Я ж кажу: «Читайте те, що хочете читати, але не бійтеся зробити так, щоб стало боляче». Тож сама себе надихаю читати рідне слово – сучасну літературу.
До того ж краще життя потрібно заробити. А для цього треба вдосконалюватися і багато читати. Особливо ж сучасних українських авторів. Я б порадила твори Сергія Жадана, Оксани Забужко, Олександра Ірванця, Івана Малковича, Любка Дереша, Люко Дашвар та інших. Будьмо розумними.
такожддуже цiкавим бестселер е Василя Шкляра “Маруся”