Чому вулицю Петровського перейменували на вулицю Миколи Кондратюка?
Депутати Черняхівської селищної ради на одній зі своїх сесій здійснили саме таку зміну назв. Кажуть, що деякі з них були проти перейменування взагалі. Але справедливість і здоровий глузд, на мою думку, перемогли, бо народні обранці – люди мудрі.
То ж чому вулиця перейменовується, якщо Григорій Петровський теж був українцем? Думаю, краще б він ним не був. Адже це один із винищувачів Центральної Ради – органу української державності, організатор червоного терору в Україні. 3апочаткував реквізиції і продзагони під виглядом боротьби з петлюрівщиною та махновщиною. Керував примусовою колективізацією в 1932-33 роках, наслідком якої став Голодомор, і займав угодницьку з Кремлем політику щодо нього. На посаді наркома НКВС візував розстрільні списки. Усі прохання про помилування надходили на його ім’я. Але невідомо жодного випадку, коли Петровський задовольнив таке прохання. Та на вулиці, названій іменем такого нелюда й диктатора, просто жити страшно!
Але все це в минулому. Тепер ця вулиця носить ім’я нашого земляка – бронзового призера чемпіонату світу з шахової композиції. І нехай він народився не в Черняхові, а в Плехові, – думаю, цією людиною можуть пишатися не лише наші район чи область, але й уся Україна.
Микола Арсентійович Кондратюк був не просто геніальним шаховим композитором, а й талановитою людиною. Гарно співав і грав на музичних інструментах, багато читав, був майстром на всі руки, зокрема робив грубки й печі.
Умів по-справжньому дружити й допомагати людям, ділитися з ними шаховими премудростями. Недарма ж його друзі щороку з’їжджаються до Черняхова на шахові меморіальні турніри (їх відбулося аж 14), які по суті вже стали всеукраїнськими. Звісно, не тільки друзі, а й молодші покоління шахістів, які із задоволенням слухають розповіді старших про відомого шахіста й прекрасну людину – добру і скромну, незважаючи на свою геніальність. Тож усе логічно: таку затишну й тиху черняхівську вулицю, про яку ми зараз говоримо, дуже доречно назвали іменем Миколи Кондратюка, який поєднував у собі неймовірні інтелектуальні здібності і по-народному справжню скромність. Ми пишаємося і ним, і його молодшим братом – народним артистом України, керівником квартету «Гетьман» Андрієм Кондратюком, який дарує людям прекрасне мистецтво співу і також прославляє у світах рідну Черняхівщину.
Пишаймося ж своїми, любімо своє, рідне.
Приходилося спілкуватися з тим чоловіком і знати його; яке поєднання геніальності, талану і скромності!