День Перемоги в Черняхові цього року був особливим
Усі патріотичні свята, які відзначаємо останнім часом, набули нового звучання. У першу чергу це пов’язано з війною на сході України. Тому 70-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій цьогоріч у Черняхові було особливим.
І справа не тільки у відновленні історичної справедливості й оприлюдненні правди про ту війну – ми просто до кінця усвідомили ступінь мужності й героїзму тих, хто захищав і захищає свій народ. Зрозуміли, бо війна поруч.
Все того дня: і виступи керівників, і молитви священиків, і слова ведучих, і чудові концертні номери – все оберталося навколо мужніх лицарів, особливо ж ветеранів, які були присутні на святі й сиділи на стільчиках так, щоби всі їх бачили.
Спочатку школярі й малюки дарували їм квіти, і на це не можна було дивитися без сліз. А після закінчення заходу до ветеранів почали сходитися, здавалося, всі, хто був на майдані: потиснути руку, поцілувати, обійняти, подарувати квіти, сфотографуватися разом…
Державний Гімн України співали всі разом. І від щирого серця.
А головноюособливістю святкування Дня Перемоги над Третім Рейхом в смт. Черняхові була вражаюча малолюдність даного заходу. І власне про це говорять пересічні мешканці районного центру. Серед трьох державних прапорів як бельмо під оком – прапор майже забороненої комуністичної пропаганди. І нічого такого особливого, все по бумажці та по формі, майже як колись.
Тільки такі безсердечні люди як Юрій Малашевич не змогли помітити загальної схвильованості черняхівців, їхнього прекрасного ставлення до ветеранів, загального патріотичного налаштування, майстерності скрипальки, яка дарувала людям живу музику під час покладання квітів, натхненного співу вокалістки й хору ветеранів. Причина в такій позиції одна:захід організований не Юрієм Малашевичем і не Свободою. Взагалі організація чогось – це не по їхній лінії. Критика – це да. Це ми вміємо. Більш нічого.
Дякую! Частково згоден, Ви в певній мірі маєте рацію. Ви акцентуєте увагу на своїх перевагах, щоб це покривало і маскувало недоліки, я ж здійснюю емансипацію та диференціюю ваші успіхи та недопрацювання. Я не критикую щоб просто критикувати, а використовую критику недосконалості існуючої системи речей, щоб на основі цього спонукати Вас до пошуку нових конструктивів використовуючи наявну у Вас потенцію. Тому до всього потрібно відноситись критично та проаналізувавши свої вчинки робити раціональні висновки. Якщо я назва факти що невідповідають існуючим реаліям, ви маєте право спростовувати, що Ви і робите, і правильно чините. Отже я знайшов, що конструктивний диспут є річ цілком доречна, Ви не знаходите?! Прошу!)))