



До першого класу Зороківського козацького ліцею пішла донька героя Олександра Фурмана Марина. На повернення її тата додому надіється вся Черняхівщина.
Вона пішла саме до того навчального закладу, де виховують справжніх козачок і де діти стають достойними своїх батьків – патріотів. Їх у першому класі буде дев’ятеро – майбутніх юних джур.
Разом із мамою Ольгою дівчинку до ліцею повели працівники військового комісаріату, волонтер Людмила Совсімова і побратими Олександра Фурмана воїн – герой Олександр Тарнавський із Забріддя та Геннадій Зубрій із Трокович.
Дитина рада була подарованому ними ранцю зі шкільним приладдям, гостинцями й дівчачими прикрасами. Всім було світло й затишно того ранку: з такими батьками, й такими дітьми Україну не здолати.