Моя Житомирщина

У кожному місті чи містечку  є люди, яких поважають найбільше і до думки яких прислуховуються. Їх  вважають сіллю землі і совістю нації. Один із них- Григорій Малиновський – борець за справедливість, за свободу всіх і кожного.

Григорій Леонідович пригадує Помаранчеву революцію, говорить про однодумців, які намагалися змінити життя українців на краще.  Називає імена людей, що чинили тоді спротив антиукраїнській владі на Черняхівщині. Їх очолили  Михайло Ченков, Наталія Ковшевна та він сам. То були буремні часи, сповнені надії й повсякденної кропіткої роботи.

«Здобули перемогу, але не змогли її втримати, – каже Григорій Малиновський і продовжує: – А потім настало розчарування в президентові і розуміння того, що все залежить не тільки від нього і київської влади, а від народного контролю на місцях».

Добрим словом згадує пан Григорій своїх нині покійних соратників Василя Когута, Гаврила Савченка, Василя Галагуза, які свого часу допомагали в розвитку держави, боролися за ідеї демократії та патріотизму, виступали проти корупції.

Я б назвала Григорія Леонідовича скептиком – оптимістом. Він каже про нинішню ситуацію в Україні: «Розумний вчиться на чужих помилках, а дурний – на своїх.  Реформ немає, йде якесь винищення народу. Дуже важко жити простим людям, коли не вистачає коштів на ліки,  продукти  харчування. Складається враження, що сьогодні в Києві ніхто не думає про простих українців. Держава повернулася спиною до народу, можновладці думають лише про те, як поповнити свої статки. Вони навіть визвольну війну на сході України, на якій гинуть найкращі патріоти, використовують як засіб збагачення. Допоки в країні буде корупція (ракова пухлина в організмі держави), – доти не буде порядку. Але це все потрібно перебороти – іншого шляху немає».

Григорій Малиновський поділився рецептом виходу України з кризи. Він вважає, що  до влади повинні прийти люди, які дійсно  боротимуться з корупцією, створюватимуть робочі місця, робитимуть все, аби людям жилося краще. Зміна еліт – попереду.

Григорій Леонідович, попри поважний вік, завжди залишається  молодим душею, займає досить активну життєву позицію. Ніякого секрету повноцінного  довголіття  не має – каже, що просто слід працювати на благо народу, щоб діти й онуки жили в мирі. Розуміти  одне одного, допомагати іншим, бути патріотами. А ще – щоденно працювати. Займатися творчістю, як робить це він. У майстерні художника пахне фарбою. Тут народжуються нові й нові портрети й пейзажі. Життя продовжується. І яким воно буде, у великій мірі залежить від простих людей. Так вважає наш земляк Григорій Малиновський. І йому хочеться вірити.