Моя Житомирщина

У липні 1953 року  фельдшером  Бежева працювала Ніна Горобчук. («Колгоспник Черняхівщини № 56  (3249) 16 липня 1953р.) П’ятнадцятого липня 1950 р. – за успішне  збирання врожаю виконком райради депутатів трудящих і РК КП(б)У занесли на дошку пошани: Москальчука Володимира Івановича – жаткаря артілі «ім. Сталіна» с. Зороків, який за 6 робочих днів жаткою-самоскидкою викосив 44 га. жита, Котенка Якова Савовича – жаткаря вільської артілі «Жовтень»,який без зміни коней викошував по 9 га., а  з початку жнив викосив 46 га. з плану 25 га., Піонтківську Ніну Павлівну, Колесник Ніну Григорівну та Колесник Віру Антонівну – в’язальниць забрідської артілі ім. 12 – річчя Жовтня, котрі за 8 робочих годин нав’язували 6112 снопів.

П’ятнадцятого липня 1976 р. – в Головинському ПТУ – 2 відбувся черговий випуск 224 робочих спеціалістів різних робітничих фахових напрямків. Це був один із найбільших за кількістю випускників рік.

Шістнадцятого липня 1950 р. – державна комісія із сортовипробування визнала успішність в проведенні селекційної роботи в Черняхівському районі. Нашими селекціонерами  було виведено та апробовано новий сорт озимого рапсу, який назвали «Черняхівський місцевий» («Колгоспник Черняхівщини № 59  (2939) 20 липня 1950 р.) .

Шістнадцятого липня 1953 р. – т.в.о. редактора районної газети «Колгоспник Черняхівщини» був призначений А. Пивовар.

Сімнадцятого липня 1953 р. – хлібороби артілі «ім Леніна» с. Сліпчиці станом на дане число здали державі понад 134 ц. добірного зерна і вийшли в лідери по збиранню врожаю загалом по району.

Вісімнадцятого липня 1950 р. – закінчено випробовування другої колгоспної газогенераторної  електростанції в артілі ім. Шевченка с. Некраші. Її потужність складала 38 кіловат. У той час в селі було вже встановлено понад 1 000 точок, в тому числі понад 3 000 лампочок «Ілліча», що освітлювали хати колгоспників.

Вісімнадцятого липня 1976 р. – школярі Черняхівщини зібрали рекордні на той час 35 тонн макулатури в рамках проведеної акції «Мільйон – Батьківщині». Перше місце серед учасників акції  посіли учні Селянщинської школи (піонервожата – Надія Красницька), які зібрали 13 тонн.

Вісімнадцятого липня 1953 р. – Яків Михайлович Руденький сторож колгоспу ім. 1-Травня самотужки врятував від знищення вогнем колгоспної кузні.

Дев’ятнадцятого липня 1951 р. – за зразкову проведення збирання врожаю виконком районної ради депутатів трудящих і бюро РК КП(б)У занесла до районної дошки пошани:  Герасименка Олександра Івановича – комбайнера МТС № 2, Дикого Івана Васильовича – жаткаря високо – української артілі  «1- Травня», Надію Мелешко – в’язальницю колгоспу «ім. Маленкова»,  Боровського Петра Івановича – косаря артілі «ім. Леніна» ( с. Селянщина), Анатолія Пастушенка – комбайнера МТС № 1, Ольгу Малинівську, Антоніну Крижанівську, Ганну Сушицьку  та Леоніду Зелінську – в’язальниць Забрідської артілі «ім. Молотова».

Дев’ятнадцятого липня 1953 р. – районна газета повідомила про те, що в  Високо-Українській середній школі  розташувався піонерський табір професійних спілок району. («Колгоспник Черняхівщини №  57 (3250) 19 липня 1953р.)

Двадцятого липня 1950 р. – районна газета «Колгоспник Черняхівщини» повідомила про те, що мокренщинський колгосп «3-вирішальний» (голова -Поліщук), вільський – «Перемога» (голова – Донець) і бежівський «ім. Сталіна» (голова – Дідківський )  щоденно зривають графік хлібозаготівель.

Двадцять першого липня 1586 р. – помістя Вільськ, як містечко,  що належить князю Костянтину Костянтиновичу Острозькому – воєводі Київському  згадується в акті у скарзі воєводича Волинського князя Іоанна Богушевича Корецького, війта Прокопа Литинського і урядника Криштофа Винарського.

У той час бояри, гайдуки і слуги Корецького переходиди через містечко Вільськ, втікаючих від Корецького до володіння Острозького селян та вільських міщан згадуваний війт і урядник перебили, утопили, інших покалічили, а їх зброю і коней пограбували.

Містечко Вільськ за часів князів Острозьких було центром заможної і велелюдної волості. Історичні документи називають Вільськ таким же містом, як Житомир Звягель та Черняхів. Цей період історії міста добре документований різними справами переважно судового характеру.

Двадцять першого липня 1953 р. – зафіксовано факт ухилення від процесу хлібозаготівлі головами колгоспів: ім. Маленкова с. Крученець – Гладиш та ім. Леніна с. Окілок – Голубенко, ім Шверника Мокренщина – Гончаренко, ім Калініа Очеретянка – Горобчук. («Колгоспник Черняхівщини №  58 (3251) 23 липня 1953р.)

В липні 1953 року – Черняхівська МТС №1 поповнився новою технікою: 3 комбайни «Сталінець»-4,  2 трактори ДТ-54, 27 сінокосилок, 5 льонокомбайнів, 13 льонобралок, 2 кудельно-приготовлювачі, тощо.

Матеріал підготував історик-краєзнавець Юрій Малашевич