Моя Житомирщина

Мораторій на експорт лісу-кругляку законодавці, швидше за все, не скасують в обмін на 600 мільйонів євро матеріальної допомоги від ЄС і добре налаштування єврочиновників до України. Це зрозуміло із загального настрою в медіа-просторі. Це стало ще зрозумілішим при обговоренні напрямків реформування лісової галузі, яке відбулося в Житомирі 30 листопада за участю народних депутатів Вадима Кривенка й Павла Дзюблика, а також представників усього ланцюжка перетворення лісу на товар.

Під час обговорення було сказано багато важливого й цікавого. Зокрема вкрай важливою стала інформація директора Всеукраїнської лісової біржі Валерія Міцкевича про те, що чинна модель проведення торгів на лісових аукціонах, яка провокує невиправдане, неринкове завищення цін на ліс, котре суперечить здоровому глузду й економічним законам, –  лише під’юджує злодійство, підживлює тіньовий ринок деревини. Але про все попорядку.

Багато політики і мало хороших економічних рішень

— Останнім часом ліс став лише об’єктом політики, а не вдалих економічних рішень, — констатував начальник управління лісового та мисливського господарства в Житомирській області Андрій Куринський.

Говорячи про чинний мораторій на експорт лісу-кругляка, він назвав його «політичним рішенням» та «добровільним відходом України з ринків, які завойовувалися десятиліттями». Що стосується реформи лісової галузі, Андрій Борисович побажав почути, який зміст вкладається в це словосполучення.

Говорячи про часту зміні осіб на посаді керівника Держлісагетства, А. Куринський назвав цю посаду «тією, що швидко псується», оскільки «термін придатності» керівників Агентства не перевищував в останні 3 роки 9-ти місяців, що не дає їм можливості  впливати на лісову стратегію, яка базується на досвіді тисячоліть, а не 1-2-х років.

За його словами, «за політикою ми не бачимо глобальних кліматичних і екологічних викликів та ряду інших реальних проблем лісу; не бачимо суті і тих рішень, які потрібно приймати, щоб наші нащадки мали ті лісові багатства, які ми маємо зараз». Зокрема  Верховна Рада не може знайти 500 мільйонів гривень, які необхідні для порятунку рукотворних лісів півдня і сходу України, тому рішення проблем лісів півдня і сходу України може лягти на плечі лісівників Житомирщини. І з 1 січня 2017 року, якщо мораторій буде скасовано, якщо внутрішній ринок переробки деревини не зможе компенсувати фінансові втрати лісгоспів, які вони несуть у зв’язку з забороною на експорт лісу-кругляку, лісгоспи будуть змушені скорочувати штати й обсяги лісозаготівель з відповідними втратами держбюджету (однак дещо нижче директор Всеукраїнської лісової біржі продемонструє на цифрах, що рентабельність виробництва лісу аномально висока, перевищуючи… 2000 (дві тисячі) відсотків! – авт.).

Керівник обласного управління лісового господарства зачепив  болючу проблему всихання лісів і невідповідність її чинним санітарним правилам. На його думку, рубати дерево, яке вже висохло на корені, занадто пізно — це втрати 500-800 гривень на одному кубометрі. Що ж стосується реформування лісового господарства, то, на думку А. Куринського, перш за все потрібно досконально вивчити те, що є.

Андрій Куринський підняв і проблему платежів у бюджет, порівнявши українські лісгоспи з казино Монако: і ті, й інші сплачують до бюджетів своїх країн до 85% від доходів. Розвиватися на 15%, на думку Андрія Куринського, лісовому господарству дуже складно – лише б вижити.

Нарешті він поскаржився і на «медійний тиск» — мало хорошого пишуть і говорять про лісників. «Усі шукають сенсацію там, де її немає», — поскаржився він і запросив реформаторів лісу одягнути чоботи й навідатися в ліси Житомирщини: дізнатися, скільки лісник заробляє, де живе, на чому пересувається по угіддях і які у нього права та обов’язки. На думку А. Куринського, це необхідно, щоб вибудувати знизу доверху (а не реформувати лісове господарство з кабінетів зі зручними кріслами) логічну й економічно обґрунтовану концепцію.

І 600 мільйонів хочеться отримати від ЄС, і не скасовувати мораторій

У своєму короткому виступі народний депутат України Павло Дзюблик розповів про два існуючі підходи до реформування лісової галузі: або створення територіальних об’єднань лісгоспів, або створення єдиної структури всеукраїнського масштабу. Передбачається також, що розведенням лісу і контролем за рубками буде займатися одна структура, а лісозаготівлями — інша. Є також пропозиції створити  лісовий фонд, з якого буде фінансуватися розведення лісу. Нарешті, давно начасі оновити Лісовий кодекс. «Але якщо ми тут не напрацюємо своїх пропозицій, нам спустять із високих кабінетів свої пропозиції ті люди, які в ліс хіба що їздили на полювання», — підкреслив народний депутат. Він визнав, що в ситуації, коли одночасно в країні запущено 140 реформ, дуже складно домогтися, щоб одна не суперечила іншій.

П. Дзюблик також поінформував про те, що спільно з колективом співавторів підготував законопроект про посилення відповідальності за самовільні рубки, злодійство і підпали лісу, а також за переробку деревини невідомого походження.

У свою чергу, щодо майбутньої архітектури реформованого лісового господарства висловився народний депутат Вадим Кривенко. За його словами, дійсно обговорюється ідея створення за прикладом «Укрзалізниці» одного на всю країну державного акціонерного товариства, яке займалося б заготівлею та переробкою лісу. При цьому підприємство повинне  буде звітувати лише за свої економічні показники без будь-якої політики. А його керівника, із яким підписано контракт, не зможе безпідставно звільнити ні міністр, ні Президент. Що стосується мораторію на експорт кругляку, то, за словами Вадима Кривенка, він просто так, без обговорення, скасований не буде. Тобто, наскільки зрозумів автор цих рядків,  намагатимуться і мораторій не зовсім скасувати, і 600 мільйонів отримати від ЄС.

Брав участь в обговоренні і гендиректор комунального підприємства Житомирської облради «Житомироблагроліс» Ігор Рибінський, який звернув увагу законодавців на існування «нічийних» лісів. Це лісозахисні смуги між полями, це невикористовувані сільськогосподарські угіддя, на яких піднявся ліс-самосів. За його словами, таких лісів у Житомирській області – понад 50 тисяч гектарів, і вони нещадно вирубуються. Процедура передачі їх структурам «Житомироблагролісу» забюрократизована і дуже дорога.

Лісові аукціони заганяють галузь у глибоку тінь

Дуже змістовним був виступ директора Всеукраїнської лісової біржі Валерія Міцкевича. Він відзначив як нездорову тенденцію – дефіцит сировини для вітчизняних переробників деревини. Зокрема, потужності розташованого в Романівському районі Житомирської області сучасного підприємства з виробництва паркету ВИВАД09 завантажені лише на 60%. А це — не тільки проблеми для підприємства, але і соціальна проблема для району в зв’язку зі скороченням робочих місць. Одна з причин – у тому, що забезпечення сировиною деревообробних підприємств ведеться відповідно до давно застарілого наказу Держлісагентства №42 від 2007 року, який наказує всю заготовлену деревину реалізовувати винятково через аукціони. Цей наказ сприяє лише безпідставному зростанню біржових цін на ліс. При цьому лише третя частина експортованого цьогоріч лісу пройшла через торги, скільки ж усього лісу проскочило повз аукціон, невідомо.

На думку Валерія Міцкевича, основна частина лісу, близько 80%, повинна поставлятися переробникам за прямими договорами (як у Польщі), а решта 20% — виставлятися на торги, на які допускаються винятково офіційно зареєстровані переробники лісу. При такому розкладі переробник гарантовано одержує сировину з підйомною ціною і в позначених у договорах обсягах та часових відрізках. Знаючи, що не залишиться без сировини і буде працювати ритмічно, переробник не прагне в тінь, зокрема, не боїться офіційно працевлаштовувати людей.

— Біда в тому, що на рівні районних і обласних держадміністрацій немає реєстрів деревообробних підприємств, а значить, не відома потреба в сировині, — особливо наголосив він.

На думку В. Міцкевича, без вирішення цього питання неможливо що-небудь планувати і розвивати деревообробне виробництво.

— Як можна віддавати сировину набік та за кордон, якщо Житомирщина має забезпечувати розвиток свого виробництва! – вигукнув він.

У якій ще галузі, крім лісової, можлива рентабельність 2000%?!

Торкнувшись проблем ціноутворення на лісових аукціонах, Валерій Міцкевич, фактично спростував заяви керівника управління лісового господарства про економічні проблеми в зв’язку з мораторієм на експорт кругляку. Так середня ціна на торгах соснового пиловочника становить 1200 гривень за кубометр (включаючи ПДВ) при її собівартості близько 500 грн. Тобто реалізація деревини сосни суто на внутрішньому ринку забезпечує вельми гідну рентабельність.

З дубовим пиловочником ситуація ще цікавіша, аж до абсурду. При його собівартості близько 700 грн. за кубометр стартова ціна на торгах складає для 3 сорту – 3000 грн, для 2-го – 5000, для першого – 8 – 9 тисяч гривень, а кінцева ціна торгів може скласти і 12, і 14 тисяч гривень. Тобто рентабельність постачальника дуба становить близько 2000 відсотків! На думку В. Міцкевича, навряд чи ще яка-небудь продукція в Україні продається з такою рентабельністю. Але така рентабельність приваблює криміналітет. У результаті  величезні кошти йдуть у тінь, і навряд чи поліцейські рейди виведуть їх звідти.

Інша проблема торгівлі лісом через аукціони в тому, що ціни під час торгів злітають до нереальних висот. Одна з причин таких злетів – відсутність достовірної інформації про обсяги заготовленої деревини. У результаті при потребі внутрішнього ринку, скажімо, в 100 тисяч кубометрів на торги виставляється лише 50, а решта йде на експорт. Ось ціни і злітають. І створюється дика ситуація: кубометр готової продукції з дуба 3 сорту коштує 220 євро, а сировини на нього йде на 600 євро. Щоб забезпечити рентабельність, підприємець змушений підживлювати своє виробництво нелегальним лісом, який з’являється в результаті махінацій при обліку офіційних порубок і в результаті крадіжки.

Хороша вийшла лекція у Валерія Міцкевича. А висновок з неї виходить такий: наведіть порядок в галузі – ось і вся реформа.

На закінчення заходу автор звернувся до кількох його учасників із прямим питанням: «Ви за скасування мораторію на експорт лісу або проти?»

Начальник управління лісового та мисливського господарства в Житомирській області Андрій Куринский дипломатично відповів так: «Нам вигідно, щоб споживач наше продукції покрив усі витрати на ведення лісового господарства». Він також зазначив, що площі під лісами – величина постійна, на місцях вирубок лісу відновлюються, що стосується нелегальних рубок – обсяги, за якими ведуться кримінальні виробництва, становлять лише близько 1500 кубометрів.

Народний депутат Павло Дзюблик відповів пряміше: «Мораторі. – бути. Я – за збереження мораторію. Лісникам, звичайно, вигідніше продати на експорт куб деревини за 1500 гривень, ніж на внутрішній – за 1200. Але наше підприємство, купивши ліс за 1200 гривень, створює робочі місця, платить податки і реалізує готову продукцію, вартість якої в рази перевищує вартість сировини. При такому варіанті виграє держава».

Віктор Бакальчук

Главная

2 коментарі to “Мораторій на експорт лісу: бути чи не бути? Схоже, що — бути”