Моя Житомирщина

Медсестер, які працюють на лінії вогню, вважають добрими янголами. Адже вони рятують не лише життя, а й душі солдат – там, на війні, турбота та підтримка відчуваються та сприймаються значно глибше і є невід’ємною складовою вдалої реабілітації бійців. Одна із таких рятівниць – Наталія Огійчук – операційна медична сестра, яка проходить службу в одному із військових госпіталів, що знаходиться у зоні проведення антитерористичної операції на сході України.

Наталія Миколаївна отримала в руки повістку з військкомату у серпні 2015 року, коли і була призвана по мобілізації до Збройних Сил України. Так жінка опинилася у трійці відважних медсестер, які поїхали рятувати життя наших захисників на Схід. Разом з пані Наталією проходять службу в зоні АТО наші землячки: Світлана Дмитрівна Вакулюк з Новосілки та Тетяна Володимирівна Пінчукі з  Андріївки.

До призову Наталія Огійчук працювала старшою медичною сестрою інфекційного відділення Черняхівського територіального медичного об’єднання.  Колеги відзначають її як висококваліфікованого працівника та професіонала своєї справи, а рідні кажуть, що вона гарна донька, дружина, мати, подруга та господиня.

Свою службу розпочала в навчальному центрі на Рівненщині. Зраз уже старшина Наталія Миколаївна Огійчук проходить службу у військовому шпиталі на Луганщині операційною медичною сестрою. Надає медичну допомогу військовослужбовцям, учасникам АТО та цивільному населенню.

За відвагу, патріотизм, відданість своєму покликанню та народові України нагороджена грамотами військової адміністрації Луганської області та командуванням військового шпиталю.

Час у зоні АТО йде по-своєму та вносить  корективи у долі людей. Пані Наталія перебуває там із кінця літа минулого року. Здавалось би, що таке 7 місяців на фоні десятків років життя людини? Але час, проведений там, у самому пеклі війни, безсумнівно залишає болючий відбиток у серці та пам’яті чуттєвої медсестри.

– Страшно й боляче спостерігати, як помирають люди, яким ще, здавалось би, жити й жити, – зізнається жінка. – Душа розривається, коли дивишся у вічі пораненому, який просить врятувати його життя…

Але й на війні бувають маленькі радощі, адже навіть її пекельна сила не в змозі убити в людях здатність кохати та проявляти свої почуття, підтримувати один одного, співпереживати. Війна показує справжнє обличчя людини і дає розуміння істинних цінностей людського існування.

Удома за черняхівську медсестру хвилюються батьки, чоловік і троє дітей: син Сергій – лікар-стоматолог,  донька Марина – викладачка Зороківського козацького ліцею та найменша донечка Вероніка, учениця 5 класу Черняхівської гімназії. Також у Наталії Миколаївни є два улюблені онуки: Анатолій та Микола. Вірним другом, порадницею, подругою, оберегом сімейного вогнища для пані Наталії є її мама Валентина Петрівна.

Тендітна медсестра Наталія Огійчук особисто відчула, що таке війна. Нещодавно приїжджала у відпустку. Провідала своїх рідних, зустрілася із друзями – і з новими силами рушила назад, на Схід, рятувати життя та допомагати нашим захисникам відвойовувати свободу для країни.

P.S. Медсестри, які служать у зоні АТО, висловлюють щиру подяку своїм колегам, медичним працівникам Черняхівського територіального медичного об’єднання за  гуманітарну допомогу та моральну підтримку.