Моя Житомирщина

Як і обіцяла команда Політичної партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ» у передвиборчий період, після виборів продовжуємо робити відкритою інформаційну політику і детально розповідати про роботу органів місцевого самоврядування, і  Черняхівської селищної ради в тому числі.

Сімнадцятого листопада відбулася перша сесія Черняхівської селищної ради VІІ скликання. Розпочав її голова Черняхівської  селищної виборчої комісії Руслан Кулеша. Він вручив посвідчення Черняхівському селищному голові Іванові Бабицькому та  депутатам селищної ради.

Іван Бабицький повідомив про створення в селищній раді депутатської фракції Політичної партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ», яку очолив депутат селищної ради Валентин Фещук.

А далі  селищний голова розпочав процес, який можна назвати  «Подорожжю назад до СРСР», коли люди на будь-яких зібраннях  приймали рішення одноголосно – «одобрямсом». Так, напевне, й бувало на сесіях Черняхівської селищної ради попереднього скликання. Бо коли при формуванні постійних комісій своє бачення на їхній склад спробували висловити депутати з новоствореної фракції, це викликало зливу обурення з боку Івана Васильовича та окремих позафракційних депутатів, які почали називати депутатів від партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ» клоунами. Мовляв, як так? Іван Васильович уже вирішив, хто в якій комісії буде, а хтось має нахабство виражати власну думку. Кілька позафракційних депутатів з оточення Івана Бабицького почали брати на горло, ідучи в «психічну атаку» на членів фракції, багато депутатів якої стали депутатами вперше і притомного поняття не мали, що на сесії Черняхівської селищної ради треба розділяти лише думку її голови.

Черняхівський селищний голова завзято порушував процедуру ведення сесії. Зокрема, він не називав кількісний склад комісій, який мав теж затверджуватися депутатами. Скільки має бути комісій і по скільки в них людей, – вирішив сам заздалегідь. Присутні підозрювали, що такий досвідчений керівник, як Іван Васильович, міг таке робити лише навмисне. Але навіщо? Щоб зчинити гармидер, у якому недосвідчені депутати селищної ради проголосували б за пропозиції селищного голови?Дозволяв собі дошкульні вислови на адресу незгодних, загрожував вигнати із сесії помічника народного депутата України Павла Дзюблика Наталію Ковшевну за те, що вона дозволила собі кілька разів пошепки перемовитися із депутатами, схвильованими через порушення ним же регламенту. Питав у неї: «Хто Вас сюди запрошував?» (на сесії має право бути присутнім кожен бажаючий). Такого чемного і товариського зазвичай Івана Васильовича не можна було впізнати. Олександра Гибала, який теж прийшов на сесію, називав «поки що заступником голови районної ради».

Дорогий наш Іване Васильовичу, ми всі навіть на цьому світі «поки що».

Суто по-людськи Вас можна зрозуміти: більшість у Черняхівській селищній раді взяли депутати від партії, яка посміла виставити проти Вас кандидата на посаду селищного голови. Але їх обрали люди. І не тільки як людей, як Вам чомусь здається, а як і представників Політичної партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ».

Взагалі слово «партія» під час сесії Іван Васильович вимовив незліченну кількість разів, причому переважно із негативним забарвленням. Партійність, на його думку, – це погано, коли вона стосується Партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ», але добре, коли йдеться про інші політичні сили. Саме тому він запросив на сесію і рекомендував увести до складу виконкому представників від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Василя Кузьменка й Андрія Маційчука, а також представника від Опозиційного блоку Валентину Дворську, мотивував це тим, що саме вони є тими висококласними спеціалістами й активними громадянами, які зможуть зробити для Черняхова й Новосілки якнайбільше добра, і що у виконкомі повинні бути представлені різні партії.

В ідеалі і у виконкомі, і в депутатському корпусі повинні бути представлені різні партії. Але  на вибори в селищну раду свою команду чомусь повела лише Політична партія «КОНКРЕТНИХ СПРАВ». Повела і здобула перемогу, отримавши більшість. Тому бере на себе політичну відповідальність перед людьми і готова працювати із Іваном Васильовичем Бабицьким, якому виборці віддали найбільшу кількість голосів. Тож і виконком селищної ради повинен складатися із тих людей, які готові розділити цю відповідальність, а не брати участь у протистоянні, яке сталося вже на першій сесії. Правду кажучи, це протистояння відбулося ще при її підготовці: Іван Бабицький, замість зустрітися із майбутньою більшістю і обговорити формування комісій і виконкому, зустрічався чомусь із кожним депутатом окремо. А у переддень сесії зібрав громадськість, щоб оголосити імена 13 членів виконкому, яких пропонуватиме на сесії, щоб буцімто почути про них думку присутніх. Із усіх присутніх партій і громадських організацій включив до цього списку лише по 2 представники від 2-х партій: Блоку Петра Порошенка «Солідарність» і Політичної партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ». Всі інші очільники партій і громадських організацій пішли ні з чим, так до кінця і не зрозумівши, чому сюди приходили. Обговорення не було, окрім кількох веселих фраз підтримки однодумців Бабицького із залу, вигукнутих на запитання селищного голови про те, чи хороших людей він запропонував.

Тож за склад виконкому Черняхівської селищної ради домовилися на сесії голосувати поіменно, називаючи всі кандидатури від фракції Партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ» і селищного голови по черзі, щоб потім у тринадцятку виконкому увійшли люди, які набрали найбільшу арифметично кількість голосів. Коли Іван Васильович називав кандидатури, то в якийсь момент зрозумів, що у виконкомі вже є 13 чоловік, які отримали більшість від депутатського складу, тож можна і не називати імена Олександра Гибала і Наталії Ковшевної. Замовк, схилившись над паперами і не реагував на прохання  депутатів читати список далі. Зі ступору Івана Васильовича вивів позафракційний депутат селищної ради – як завжди стриманий і поміркований Віктор Іваницький, який попросив його дотримати слова. Тож Іван Бабицький дочитав список до кінця і виконком Черняхівської селищної ради було сформовано в такому складі: Іван Бабицький (селищний голова), Олександр Смоленський (заступник селищного голови), Галина Власюк (секретар), Сергій Проценко (керівник комунального підприємства «Черняхів-Добробут»), Галина Шлапак і Микола Сироїд (директори черняхівських школи і гімназії), Олександр Сахацький (начальник відділу містобудування та архітектури Черняхівської райдержадміністрації), Олександр Гибало (заступник голови Черняхівської районної ради, кандидат на посаду Черняхівського селищного голови, якому висловила довіру значна частина черняхівців і новосілківців і який отримав друге місце у виборчих перегонах), Наталія Ковшевна (помічник народного депутата України Павла Дзюблика), Василь Капустін (директор районного будинку культури, заслужений працівник культури України), Віталій Ніколайчук (головний лікар Черняхівського територіального медичного об’єднання), Петро Крисюк (приватний підприємець, тренер) та Олег Бутрик (юрист, член керівної ради ЧРГО «Україна – це МИ», голова громадської ради при Черняхівській райдержадміністрації). Усі 13 членів виконкому запропоновані депутатською фракцією Політичної партії «КОНКРЕТНИХ СПРАВ» у Черняхівській селищній раді VІІ скликання.

Звісно, до виконкому не могли увійти всі хороші люди Черняхова і Новосілки. І хоч Іван Васильович у якийсь момент пропонував збільшити його розміри, нагадуючи, що, здається, в Олевську виконком складається із сорока чоловік, проте для плідної роботи така кількість є непідйомною (спробуй збери). Це по-перше. А по-друге, у виконкомі повинні працювати однодумці, інакше він не стане командою. Саме тому конкретносправівці і не проголосували за кандидатуру Андрія Коса до складу виконкому, незважаючи на його активність у проведенні флеш-мобів та концертів: він та його друзі-активісти чомусь нечасто демонстрували бажання працювати з командою тих, хто склав у виконкомі більшість. До того ж не хотілося б, щоб молода людина в майбутньому  стала інструментом у руках того, хто вже зумів продемонструвати вищий пілотаж у створенні протистоянь. Та й Молодіжному рухові Черняхівщини ніхто ніколи в допомозі не відмовляв. Згадайте марш у вишиванках і участь у його організації й проведенні  Василя Капустіна.

Перша сесія Черняхівської селищної ради пройшла нелегко. Вона стала випробуванням на толерантність, яке витримали не всі. Конкретносправівці показали своє бажання співпрацювати, тому посади голів двох найважливіших постійних комісій (бюджетної і земельної) віддали своїм позафракційним колегам.

Я чомусь упевнена, що друга сесія буде зовсім іншою, бо давно знаю Івана Васильовича Бабицького як хорошу людину і серйозного керівника. Людину, яка вміє перебудовуватися і йти в ногу з часом. Із часом, який вимагає справжньої, а не «одобрямсної» одностайності. Усе буде добре.

Наталя Ковшевна, член виконкому Черняхівської селищної ради

17 коментарів to “Перші уроки демократії для Черняхівського селищного голови”