Природа – найкращий вихователь дитячої душі
«Любов до природи – це естетичне почуття, що формує погляди, смаки, писав Ч. Дарвін, – втрата цих смаків рівносильна втраті щастя і може шкідливо позначитися на розумових здібностях, а ще ймовірніше – на моральних якостях».Якими виростуть наші діти, залежить від нас. Ми повинні навчити дітей не тільки брати від природи, а й піклуватися про неї, охороняти її. З цього починається відповідальність за все живе на планеті.
Основи екологічного виховання дітей закладаються в сім’ї. На дітей впливають емоційні враження, які вони отримують від спілкування з природою. Але найважливішим для формування екологічної свідомості у дитини залишається приклад дорослих.
Завдання батьків — не тільки показати дитині, яким прекрасним є світ природи, а й допомогти їй налагодити з ним правильну взаємодію. При цьому вони повинні самі володіти достатньою екологічною культурою, тобто мати уявлення про екологічні проблеми і будувати свій побут відповідно до основних принципів бережливого ставлення до природи.
У сім’ї Тамари Дмитрівни Новицької, вчителя біології Стиртівської ЗОШ І-ІІ ступенів створено середовище, в якому дорослі своїм особистим прикладом показують дітям правильне, відповідальне ставлення до природи, а також разом з ними проводять різні природоохоронні заходи. Тамара Дмитрівна, як вчитель природничого циклу, а в першу чергу як мама, намагається формувати у своєї доньки Єлизавети, учениці 4 – В класу Черняхівської гімназії, систему екологічних знань. Крім того, з ранніх років, розвиває в дівчинки естетичні почуття — здатність побачити і відчути красу природного світу. Вона переконана, що дітей необхідно виховувати так, щоб вони дивилися на світ добрими очима, вміли берегти життя. Тільки тоді, змужніючи та прозріючи розумом і серцем, діти стануть справжніми людьми.
Тамара Дмитрівна та Єлизавета активні учасники різноманітних акцій та конкурсів екологічного спрямування. Перші кроки дослідницької та пошукової роботи було зроблено, працюючи над проектами та захищаючи їх на засіданнях наукового відділення «Юніор» для учнів початкової ланки. Дівчинка два роки поспіль є переможцем гімназійного конкурсу.
А першу перемогу в світі пізнання таємниць природи, юна дослідниця отримала рік тому, розпочавши роботу «Вирощування хижих рослин з насіння в домашніх умовах».
Хижі рослини – диво природи, вони дивно пристосувалися до життя в місцях, що характеризуються нестачею поживних речовин у ґрунті.
Дівчинку зацікавили ці рідкісні рослини, вона звернулася за допомогою до мами і закипіла робота…
Було поставлено мету: методом експерименту та спостереження встановити чи можливо виростити хижі рослини з насіння, навчитися правильно доглядати за ними та розмножувати їх у домашніх умовах, щоб вони радувати господаря своїм виглядом та незвичайністю.
Серйозна, клопітка та відповідальна робота вимагала теоретичних знань та наполегливості, а також певних практичних вмінь. Велику радість приносили миті досліджень: проростання насіння, перші листочки, квіти – глечики, запилення, збір насіння, а самим цікавим для юної дослідниці став процес годування рослин. Всі ці процеси дівчинка виконувала під керівництвом мами яка і стала наставником у ході всіх етапів роботи, створила всі умови, за яких донька самостійно здійснювала свою індивідуальну діяльність.
В результаті проведеної роботи Єлизаветою було вирощено декілька екземплярів комахоїдних рослин: Непентес Кривава Мері, Росянки Ельба Капська та Розетта, Діонею Венерина мухоловка та Сарраценію Максіма.
Так у Єлизавети з’явився свій міні-сад. Результати роботи переконали, що виростити такі цікаві рослини в домашніх умовах цілком можливо, а догляд та спостереження за ними приносять масу задоволення.
На обласному етапі робота учениці отримала перемогу в конкурсі «Галерея кімнатних рослин».
У дитинстві формується людське коріння. Жодної людської риси природа не відшліфовує – вона тільки закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам, суспільству.
Навчившись милуватися, любити і берегти природне довкілля, дитина буде милосердною, доброю, співчутливою до всіх і до всього. То ж уміймо бути добрим прикладом для дітей, бачити красу природи і розкривати її дітям. Пам’ятаймо, що природа – не лише джерело здоров’я і радості. Вона – найбільший друг, помічник у вихованні наших дітей, неоціненне багатство.
Н.П. Маліновська,
методист РМК