Сьогодні День Гідності та Свободи
Сьогодні День Гідності та Свободи. Цього дня почалися дві революції (2004 року) таРеволюція Гідності (2013 року).
Революція гідності почалася 21 листопада 2013 року як національно-патріотичні протестні акції в Україні проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
А 24 листопада 2013 року відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича Цей мітинг одноголосно прийняв «вимоги Євромайдану», у тому числі відставка уряду Азарова, прийняття євроінтеграційних законів, звільнення Юлії Тимошенко.
У ніч проти 30 листопада, коли на Майдані Незалежності залишалося близько 400 протестувальників, «Беркут» витіснив людей з площі. Бив людей кийками, давив ногами. Оточив площу, витіснивши учасників Євромайдану та пропустивши комунальників нібито для встановлення Новорічної ялинки. Її охрестили Кривавою ялинкою та закликали не святкувати біля неї та не кататися на ковзанці, «яку заливають на крові мітингувальників».
Події ночі 30 листопада обурили громадськість. Лідери опозиції на Михайлівському майданіоголосили план подальших дій, а активісти подали заявку на проведення мітингів у центрі Києва
На сайті «Моя Черняхівщина» керівництво Черняхівської районної громадської організації «Україна – це МИ» звернулася до жителів Черняхівщини із закликом:
1 грудня, у неділю, в Києві відбудеться народне віче, куди з’їдуться тисячі людей з усієї України.
Жителі Черняхівщини, приєднаймося до акції протесту в Києві!”
У неділю, 1 грудня, на Майдані Незалежності було 800 тисяч людей. Звільнений від “йолки” Майдан незалежності простояв всю ніч. За цей час було зведено барикади на вулицях Городецького, Інститутській, Хрещатику.
Люди прибували. З ними і жителі Черняхівщини, серед яких Павло Дзюблик, Наталя Ковшевна, Віктор Комендант, Дмитро Сич. Не наголошують на своїй партійній приналежності. Вони просто громадяни України, які хочуть жити достойно і не хочуть згинатися перед хамським режимом.
Того ж дня група із 20-30 молодих людей спробували завалити пам’ятник Леніну, але були відбиті силовиками.
Того самого дня опозиційні сили створили Штаб національного спротиву — координаційний центр Євромайдану, що був розташований у Будинку профспілок. Головними вимогами штабу стали відставка Кабміну, а також проведення позачергових виборів президента й уряду
2 грудня опозиційні до януковицької влади сили Черняхівщини створили Черняхівський районний штаб національного спротиву, який очолив Павло Дзюблик і до якого увійшли Микола Бутрик, Наталя Ковшевна, Володимир Троценко, Юрій Малашевич, Сергій Гречаний, Олег Бутрик, Сергій Дзюблик, Віктор Комендант та інші.
Штаб координував протестні дії жителів Черняхівського району і став місцем збору коштів та гуманітарної допомоги для учасників акцій протесту.
8 грудня на Марш мільйона зібралося кілька сотень тисяч протестуючих проти режиму Януковича. Серед них і наші земляки, які привезли протестувальникам у наметах харчі та теплий одяг, зібраний жителями Черняхівщини. Серед них Павло Дзюблик, Сергій Дзюблик, Наталія Ковшевна, Руслан Свірчевський, Валентин Фещук, Михайло Ченков, Олександр Трохимчук, Юрій Малашевич, Олександр Буката, Борис Міщевський, Микола Бобков, Олег Кобернюк, Людмила Бобкова, Ніла Фещук, Лідія Степакова, Богдан Котенко, Володимир Калабановський та багато інших.
Опозиція дала Януковичу 48 годин на виконання вимог Майдану, пообіцявши блокувати його резиденцію Межигір’я. Після завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили та збудували кілька блокпостів та барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної і Богомольця.
Далі були руйнування спецпризначенцями барикад та спроби штурму ними Євромайдану, мирний автопробіг до Межигір’я.
16 січня у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законі, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадянякі, могли відкрити шлях до масових репресій проти мирних громадян. Опозиція назвала ці події державним переворотом і путчем.
19 січня у Києві на Народному Вічі зібралось кілька десятків тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленням «Законів про диктатуру»..Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. «Правий сектор» зробив спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу.Підпалили автобус «Беркут», а самих бійців закидали камінням і петардами. Спецпризначенці застосувала спецзасоби і водомет.
22 січня під час протистоянь на вулиці Грушевського перші загиблі. Були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян, вірмен за походженням, та Михайло Жизневський, білорус. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарняхРоман Сеник та Олександр Бадера.
Цього ж дня у лісосмузі в Бориспільському районі Київської області було знайдено тіло Юрія Вербицького, що був викрадений з Олександрівської лікарні.
З по 27 січня було захоплено 10 адміністрацій. Це всі західні ОДА, крім Закарпатської, та Чернігівської з Полтавською. Черкаську ОДА міліція відбила і почала зачистку серед населення. Схоплено і увязнено близько 56 чоловік. У всіх областях, окрім Донецької і Криму, проходять мітинги на підтримку Євромайдану.
У столиці та обласних центрах почали проводити санкціоновані й організовані і проплачені владою «Антимайдани». Звідусіль звозили «тітушок», бюджетників і пенсіонерів.
Не забарилася і черняхівська районна влада і привезла на такий мітинг у Житомир бюджетників на шкільних автобусах. У цьому «Антимайдані» брали участь голова райдержадміністрації Сергій Поліщук та всі його заступники.
У ніч на 20 січня на Подолі в Києві затримали черняхівця Юрія Хробуста – студента Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, а також ще шістьох студентів, які поверталися з Євромайдану. Пізніше у відділку міліції на їхньому одязі знайшли нібито залишки сльозогінного газу і коктейлю Молотова. У міліції кажуть, що вони чинили спротив і були в бронежилетах, що їх ледве зловили двадцятеро правоохоронців.
Юрій Хробуст разом з іншими перебував в СІЗО.
Над ними відбувалися суди. Хлопці мали відсидіти по 15 років.
На початку лютого у Черняхівській районній раді було створено депутатську групу «Народна рада», яку очолив Олександр Трохимчук і до якої увійшло ще 13 депутатів: Володимир Бондарчук, Віталій Іваницький, Руслан Мазур, Михайло Марчук, Сергій Невмержицький, Олександр Свірчевський, Володимир Троценко, Олександр Гибало, Сергій Гречаний, Іван Бачук, Наталія Ковшевна, Анатолій Підлісний, Михайло Ченков. Вони звернулися до своїх колег – депутатів підтримати звернення до президента України В. Януковича із вимогами:
1.Звільнити всіх затриманих активістів Майдану як у Києві, так і в регіонах, закрити кримінальні провадження та припинити переслідування активістів і журналістів.
2. Повернутися до Конституції України із змінами та доповненнями, внесеними у 2004 році.
3. Провести позачергові вибори Верховної Ради України.
4. Звільнити усіх політичних в’язнів, у тому числі і Юлію Тимошенко, а також забезпечити їм повну правову реабілітацію.
Депутати, які не входили до «Народної ради», не підтримали цього звернення. Фракція ж Партії регіонів у Черняхівській районній раді запропонувала підтримати своє звернення, у якому учасників Революції гідності назвала фашистськими молодчиками та криміналітетом.
Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні протестувальників і кілька тисяч було травмовано.
Протягом 18 лютого в ході зіткнень силовики захопили всі барикади на вулиці М.Грушевського і Інститутській, відтіснили протестувальників до Майдану Незалежності, де незважаючи на штурм силовиків із застосуванням БТР, світло-шумових гранат і помпових рушниць, протестувальники змогли утримати снігову барикаду на Хрещатику. Протестувальники застосовували биту брущатку і коктейлі «молотова». Критичною була ніч з 18 на 19 лютого.
Коли силовикам вдалося захопити барикаду на Хрещатику, підпалити барикаду по вулиці Інститутській, табір протестувальників і Будинок профспілок, єдиним бар’єром між силовиками і протестувальниками, яких витіснили до сцени, розташованої на Майдані посередині між Головпоштою і Будинком профспілок, став вогонь, який протестувальники підтримували усіма підручними засобами, а силовики гасили водометами
Злам ситуації на користь протестувальників відбувся близько 6 ранку 19 лютого, коли на допомогу « оборонцям майдану» крізь блокаду силовиків прорвався автобус «львів’ян». Протестувальникам вдалось повністю відновити контроль над Майданом Незалежності. Під час цих подій силовиками з вогнепальної зброї було вбито більше 20 осіб.
Протягом 19 лютого протестувальники втримували позиції на Майдані Незалежності, тоді як силові структури розпочали підготовку до «антитерористичної операції». Переговори лідерів опозиції з Януковичем залишились безрезультатними. Незважаючи на блокування під’їздів до Києва та блокування роботи метрополітену, киянам та громадянам з різних міст України вдалося прийти на підтримку протестувальникам і зосередити на Майдані до 30 тисяч осіб.
Вранці 20 лютого протестувальники перейшли у контрнаступ, і незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац та відтіснити силовиків до урядового кварталу. Того ж дня та пізніше в інтернеті з’явились декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в неозброєних протестувальників на вулиці Інститутські Ряд силовиків заявили про перехід на бік протестувальників, про вихід з партії Регіонів заявив голова КМДА Макеєнко.
Переломним моментом Єврореволюції стало прийняттяВерховною Радою 20 лютого постанови «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей правовий акт визнав, що дії силових структур були незаконними .
21 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала Постанову про відновлення легітимного Конституційного ладу, це означало, що тепер буде сформовано новий Уряд.
21 лютого увечері відбувся велелюдний Майдан — вже після виступу лідерів опозиції, на трибуну піднявся один з «сотників Самооборони Майдану» Володимир Парасюк і заявив, що Майдан не буде терпіти Януковича ще рік, до виборів в грудні 2014. Сотни висунув ультиматум (гаряче підтриманий Майданом), що якщо Янукович не піде у відставку до ранку, то самооборона піде на штурм
22 лютого Верховеа Рада України підтримала Постанову про усунення Януковича з посади Президента України та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 року
Янукович утік у Росію. Його оголошено у розшук за підозрою у масових вбивствах людей з обтяжливими обставинами.
Вся Україна плакала, ховаючи героїв Небесної сотні. І тепер музика лемківської народної пісні «Пливе кача по Тисині» асоціюється з тією страшною трагедією.
Увечері, 23 лютого, біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Черняхові молодіжні громадські діячі Геннадій Нестерчук та Денис Поліщук зібрали черняхівців, аби вшанувати душі загиблих на Майдані Героїв.
Присутніми були люди від малого до старого. Перед усіма з патріотичною промовою виступив очільник районної «Свободи» Юрій Малашевич. Було зачитано імена полеглих у тому страшному протистоянні добра і зла. Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир відправив панахиду за Небесною Сотнею. Після цього владика висловив власне захоплення людьми, які стояли за нашу Україну, закликав молодь цінувати те, що нам дав Господь. У кінці траурного мітингу всі його учасники заспівали Державний Гімн України
По Україні почався ленінопад як небажання українців жити під прапором тоталітаризму. Не оминув він і Черняхів. Пам’ятник Леніну зняли культурно – за рішенням позачергової сесії Черняхівської селищної ради та з ініціативи лідера районної організації ВО «Свобода» Юрія Малашевича, який приніс на сесію підписи черняхівців, котрі більше не бажали бачити в центрі свого містечка більшовицького ідола. Депутати прийняли це рішення одноголосно. Пам’ятник демонтували при великому скупченні черняхівців.
У цей саме час депутати райради якраз зняли на своїй позачерговій сесії керівництво району, яке представляло Януковича.
Треба зауважити, що посприяли в знесенні металевого Леніна й молоді люди Черняхова, котрі утворили “Вконтакте” групу “Ленінопад Черняхів” і обіцяли знести дідуся Ілліча сьогодні увечері.
.
Від часів Революції Гідності минуло вже два роки. Але не закінчено війну, яку розпалила Росія вкупі з януковичами. На сході держави гинуть кращі сини Вітчизни. Кращі з кращих. Не покарані винуватці смертей на Майдані.
Але дорослішає громадянське суспільство. Працює. Воює за цілісність держави. Волонтерствує. Навчається. Виховує молодь. З надією дивиться вперед.
Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам!