Моя Житомирщина

Першого квітня 1928 року  десять фундаторів створили в селі Новополі Черняхівського району сільськогосподарську артіль «Незаможник», ними були: Лущик М. Я., Плонський Г. Ю., Лущик І. С., Шмідт Р. А., Шмідт Г. А., Пастрик О. А., Лукащук Ф. І., Маєвський І. І., Мороз А. Ю. 

Господарство було створено на земельних площах державного фонду, ці землі було примусово відчужені в Окілківської земельної громади. Фундатори уклали між собою так званий «Установчий приговір» тобто статутну угоду. За цим «приговором» фундатори зобов’язувалися передати у колективне користування землю, «що нею користувався кожен член-фундатор. Майже всі  фундатори були членами Новопільського комітету незаможних селян ( КНС)

Першого квітня 1949 року в с. Зорокові при клубі почала функціонувати сільська бібліотека. ( джерело: газета «Колгоспник черняхівщини № 35  ( 2911))

Першого квітня 1949 року виконком Черняхівської районної ради депутатів трудящих і бюро РК КП(б)У прийняли спільну  постанову згідно з якою районною прокуратурою було відкрито низку кримінальних справ щодо керівників колгоспів, артілей та деяких агрономів району.

Першого квітня 1952 року Рада Міністрів СРСР та ЦК ВКП(Б) постановили про проведення п’ятого  етапу  зниження цін: в державних торгівельних мережах Черняхівщини відбулось зниження державних роздрібних цін  на промислові та продовольчі товари масового споживання першої необхідності.   Черняхівському районі було ціни знижено загалом на 15% (джерело: газета «Колгоспник черняхівщини № 28 ( 3115) за 3 квітня 1952 р.)

Другого квітня 1953 року видання «Український Прометей» опублікувало статтю Юліана Мовчана під назвою «Володимир Винниченко про свій кардинальний спосіб життя».

Третього квітня 1951 року в Черняхівському районі почали функціонувати колгоспні лекторії та бібліотеки – пересувки.

4 квітня 1919 року  Рада народних комісарів РСФСР на чолі з В. Леніним оголосила отамана Соколовського поза законом як бандита.

П’ятого квітня  1921 року на загальних зборах в с. Новополі обрано перший виконком Новопільської сільської ради.

Шостого квітня 1877 року Микола  Дашкевич успішно захищає свою магістерську дисертаційну роботу, а вже 8 квітня, тобто через два дні отримує наукове звання магістра історії загальної літератури. В свої 25 років він  працює над історією України – Руси княжої доби та періоду Великого князівства Литовського, досліджує питання про болохівське населення Волині. 8 квітня 1877 року двадцятирічний Микола Дашкевич блискуче захищає дисертацію і здобуває звання магістра. Його призначають доцентом кафедри історії західноєвропейської літератури. Викладацька діяльність М.Н. Дашкевича переривалася тривалими відрядженнями для стажування до визначних університетів Європи. Після цих поїздок Микола Дашкевич очолив романо-германський відділ кафедри.; ( джерело : Чуткий. А. Микола Дашкевич (1858 – 1908) / А. Чуткий. К.: «Темпора», 2008. – 528 с.)

Сьомого квітня 1885 року Дашкевич здійснює блискучу промову щодо ключової ролі Києва в розвитку «словянского просвищения России».

Сьомого квітня 1922 року в с. Троковичах місцеві селяни організували кооперативне сільськогосподарське товариство «Праця».

Восьмого квітня 1963 року  с. Торчин перейменовано на с. Вишневе.

Дев’ятого квітня 1952 року в цьому році на виграші облігацій державних позик жителі району отримали 171650 карбованців. В Черняхівську центральну ощадкасу №2965 пред’явлено облігації другої державної позики відбудови і розвитку народного господарства СРСР, на які випали два виграші по 10 000 карбованців, п’ять  виграшів по 5 тисяч крб. і п’ятнадцять виграшів по 1 000 крб.

Десятого квітня 1952 року  в с. Троковичах відбулося відкриття нового сільмагу. В перший же день торгівлі продано товарів на суму , що складає 21300 карбованців.

Одинадцятого квітня 1645 року благочестивий християнин Захарія після „усеїдної” молитви перед іконою Божої Матері, яка до того часу знаходилась в каплиці, зцілився від багатолітньої хвороби. У пам’ять про своє зцілення Захарія своїми коштами, а також за фінансової підтримки місцевого землевласника Венедикта Лемеша, при допомозі інших благодійників у 1647 році в с. Бежеві побудував новий храм в честь Успіння Богоматері, куди і була перенесена чудотворна ікона.  Церква Успіння Пресвятої Богородиці була побудована в стилі українського бароко.

Одинадцятого квітня 1930 року газета «Радянська Волинь» опублікувала статтю про високі показники та вагомі здобутки колгоспників с. Андріївки що на Черняхівщині, які на цю пору вже висіяли 10 пудів конюшини та 120 пудів вівса. Крім того, цю роботу зроблено за допомогою 5-ти пар коней, а в поодиноких громадян біля 30 коней, а роботи зроблено утричі менше.

Дванадцятого квітня 1921 року відбулись загальні збори громади с. Андріївка на яких було обрано першу сільську раду. На зборах були присутні 120 чоловіків і 18 жінок із загальної кількості 200 чоловіків і 182 жінки. Слухали на зборах волосних інструкторів Кокошинського і Власика про вибори і значення Рад, про Земельний закон, про 5 Всеукраїнський з’їзд, а також про здачу зброї військового зразка.

Тринадцятого квітня 1924 року на своєму засіданні Новопільский КНС прийняв низку вирішальних рішень, що засвідчували сутність насильницької влади більшовиків щодо радянізації села Новопіль.

Чотирнадцятого квітня 1951 року  в с.  Головино силами колгоспників побудовано ставок загальною площею 15 га. Водойма створена з ціллю розведення риби та розвитку рибного господарсва.

П’ятнадцятого квітня 1911 року народився В. О. Місяць – заслужений працівник культури УРСР, директор Житомирського краєзнавчого музею.

Шістнадцятого  квітня 1609 року  Стефан Немирич нібито за намовою матері наїхав на селище й ниви Щеніївських над річкою Лучищовкою, виорав поля, наказав укопати в урочищі Верхоруддя стовп на слободу, навіз дерева для будівництва та почав осаджувати людей, що було засвідчено возним 4 листопада 1609 р. [ ЦДІАК України. – Ф. 11. – Оп. 1. – Спр. 5. – Арк. 88–88 зв., 358–358 зв ]

Шістнадцятого квітня 1944 року  на голому ентузіазмі людей розпочато першу післяокупаційну посівну компанію в господарствах Черняхівського району.

Сімнадцятого квітня 1951 року  в сільському господарстві Черняхівського району  почали культивувати чумизу (кормова зернова однорічна культура родини хлібних злакових, близька до проса). Першими в районі почали сівбу червонозерної чумизи рільничі артілі ім  1. Травня ( с. Високо – Українське).

Вісімнадцятого квітня 1973 року  Головинське МПТУ №2 реорганізовано в  СПТУ № 2.

Дев’ятнадцятого квітня 1874 року  поміщик Леснівський подав до суду позовну скаргу на дії селян на чолі зі Сліпчицьким старостою Калеником Бежевцем щодо розподілу землі, суд в результаті став на сторону селян.

Двадцятого квітня 1920 року  в с. Нераж народився В. А. Тишкевич – учасник Другої світової війни, командир, Герой Радянського Союзу.

Двадцять першого квітня 1659 року  канцлер Великого Князівства Руського Юрій Немирич разом з полковником Г. Гуляницьким керують  обороною Конотопа від москалів. Перший штурм був невдалий. Укріплення Конотопа не були досить міцними, та й узагалі за військово-інженерними мірками того часу місто не було фортецею; єдині укріплення — земляний вал та палісад з ровом. Втім в багатьох місцях містечко оточували болота, тож природній ландшафт дещо сприяв обороні. О п’ятій годині ранку 21 квітня, після молебню, князь Трубецькой почав приступ; місто обстріляли з гармат, почався бій. Деяким московським загонам вдалося вдертися в фортецю, але козаки Г. Гуляницького мужньо боронилися та вибили загарбників з міста з великими втратами.

Двадцять першого квітня  1951 року  в с. Андрієво – Українське побудовано та відкрито новий сільмаг.

Двадцять другого квітня  1952 року  завершились змагання між Черняхівським колгоспом ім Ворошилова та Горбашськимким колгоспом ім. Сталіна. За загальними результатами посівної компанії трудівники з Горбаші вийшли в перед, але результат обох колгоспів всеодно бажав кращого.

Двадцять першого квітня 1864 року  на Чудотворну ікону Божої Матері, що знаходилась  в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці с. Бежева була покладена Антонієм, архієпископом Волинським, срібна, позолочена риза з дорогоцінним камінням, подарована в Бозі спочиваючою Імператрицею Марією Олександрівною разом з російськими бояринями Ланськими, Зінов’євими, Орловою, Мансуровою і Мацерською. Їх імена вирізьблені на срібно позолоченій дощечці, прибитій до рами. Перед іконою висіла срібно — позолочена лампада, подарована Імператрицею разом з княгинею Тетяною Борисівною Потьомкіною. Майже через 200 років було прилаштовано дві побудови: північна, в ім’я святої великомучениці Варвари, і південна, в якій поміщена ризниця. В церкві над церковними вратами розміщувалась в влаштованому в 1866 році кіоті благодатна чудодійна Ікона Божої Матері, явлена християнину Захару 11 квітня 1654 року.

23 квітня 1659 року  Юрій Немирич як новопризначений канцлер Великого князівства Руського виступив на сеймі Речі Посполитої зі знаменитою промовою, що тоді ж була видана друком, у якій обґрунтовував можливі позитивні наслідки Гадяцького пакту для польського та українського народів.

23 квітня 1951 року  в с клубі с. Трокович відбулась районна нарада голів колгоспів, бригадирів кок – сагизних  бригад та агрономів з питання вирощування кок – сагизу в господарствах Черняхівського району.

Двадцять четвертого квітня 1919 року  найбільшим із повстанських загонів був загін Соколовського, який нараховував 500 чоловік з кулеметами і загрожував Радомишлю з трьох сторін.

Двадцять четвертого квітня  1951 року  в Черняхівському районі колгоспники підбили загальний результат першого експериментального вирощування червонозерної чумизи в 1950 році. Слід додати, що крім чумизи, в районі також вирощували каучуконосну культуру – кок–сагиз.

Двадцять п’ятого квітня 1919 року   вночі у Горбулеві відділи Соколовського та Волинця розбили ворога і здобули чималі трофеї.

Двадцять шостого квітня 1920 року   Черняхів захопили польські війська Ю.  Пілсудського.

Двадцять сьомого квітня 1608 року – крім успадкування та заснування нових сіл,  Немиричі розширювали свої володіння шляхом захоплення чужих земель й осадження на них слобід. В архівних документах згадується, як  Маруша Хребтовичівна та її син Стефан на щеніївському ґрунті насипали греблю, вкопали на орних землях стовп на слободу та  почали будувати млин і ставити хати. [ ЦДІАК України. – Ф. 11. – Оп. 1. – Спр. 5. – Арк. 88–88 зв., 358–358 зв ]

Двадцять восьмого квітня 1925 року колонія Андріївка виділена в німецьку національну сільську раду ( Андрієво – німецьке).

Двадцять дев’ятого квітня 1951 року закінчились чотиримісячні курси трактористів при Черняхівському МТС №1. Більшість випускників отримали дипломи про закінчення курсів з відмінними та добрими оцінками.

Тридцятого квітня 1952 року гранітники Головинського кар’єру перевиконали план роботи, так каменотес Сергій Степаненко виконав місячне завданя на 169%, Андрій Краснобокий на 198%, Федір Краснобокий на  163%. На 197% виконав місячне завдання бруківник Володимир Каленюк.

У квітні 1919 року виступи проти російських окупантів на Поліссі переросли в масове повстання. Його провідником став отаман Дмитро Соколовський. “Будемо держати Україну!”, – примовляв він.