Моя Житомирщина

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити.  Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас. Хоча для більшоcті  учнів це просто знак  приходу шкільних канікул.

Але для деяких закінчення шкільного року пов’язане не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги через  іспити.

Цьогоріч Новопільська школа проводжає у доросле життя 11 випускників:3 юнаків та 8 дівчат.

Перед присутніми виступив директор школи Олександр Гордаш. Він зазначив, що дуже важко прощатися з випускниками.  Олександр Васильович побажав їм досягти успіхів у житті, здобути гарну професію, закликав  ніколи не забувати рідну школу. Кращим учням  вручив похвальні грамоти  за гарні здобутки протягом навчального року.

Голова Вільської ОТГ  Петро Бєлий  побажав усім учням школи, а в першу чергу випускникам, міцного здоров’я та легких доріг у житті.

Дуже хвилюючим був виступ першої вчительки Інни Даріуш. Вона пригадала, якими маленькими сьогоднішні випускники  прийшли колись до неї на свій перший урок. На загадку про шкільні роки Інна Василівна вручила своїм учням папки з зошитами, малюнками, які вона збирала, починаючи з 1 класу.

Чуттєвим був виступ і їхнього класного керівника Юлії  Бачаєвої.

П’ятикласники декламували  одинадцятикласникам  вірші. А учні десятого класу вже традиційно подарували винуватцям свята дзвіночки.

Зворушливим був танець випускників із батьками.

На завершення для них пролунав Останній дзвінок.

Хочеться побажати випускникам гарно скласти ЗНО, вступити до омріяних вишів і ніколи не забувати рідної школи. У добру путь!