Сьогодні українці згадують трагічну сторінку своєї історії – бій під Крутами
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 поблизу ст. Крути (нині в с. Пам’ятне Борзнянського р-ну Чернігівщини) під час наступу на Київ військ більшовицької Росії.
З кінця груд. 1917 загін юнкерів 1-ї Київської юнацької школи ім. Б.Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 старшин, 18 кулеметів) під командою сотника Гончаренка обороняв ст. Бахмач,
важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.
27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва — 1-ша сотня (115–130 осіб) новоствореного студентського куреня, складена з добровольців — студентів Українського національного університету, Київського університету, гімназистів старших класів українських гімназій (командир — сотник Омельченко). Українське військо зайняло оборону біля станції Крути.
Вранці 29 січ. 1918 розпочався наступ на українські позиції 6-тис. більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців на чолі з П. Єгоровим. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300, поранених, полонених. Чимало полягло й червоногвардійців. Командир Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км.
Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоногвардійцями. 27полонених юнаків було розстріляно.
За рішенням Української Центральної Ради 19 березня 1918 тіла вояків-студентів було перевезено до Києва та урочисто поховано на цвинтарі Аскольдова могила.
«Подвиг героїв Крут навічно залишиться в історії як символ національної честі»
29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. 98 років тому поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, відстоюючи право українського народу жити у власній державі.
Бій під Крутами став початком визвольних змагань українського народу у ХХ столітті, він же не дає забути про себе й сьогодні. По всій Україні є безліч місць, де століттями проливалася кров українців. Але такої святої землі, як Крути, напевно, більше нема ніде.
Сьогодні ми вшановуємо людей, яких не згадуємо за прізвищами, але які є справжніми героями України. Вони пролили свою кров не тому, що їх хтось змушував чи гнав у спину, – молоді герої-крутянці йшли за покликом сумління.
Маємо віддати шану тим сотням українських героїв, які у розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали свої життя, щоби сьогодні ми могли йти під синьо-жовтим стягом і співати наш національний гімн.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.