Моя Житомирщина

Це одна з найдовших вулиць містечка Черняхова. Депутати селищної ради вирішили забрати в неї назву Калініна і перейменувати її на вулицю Івана Франка. Думаю, це дуже доречно:  відомий своєю багатогранністю Іван Якович Франко має відношення до всієї України. І це нічого, що народився він не в Черняхові: як і Тарас Шевченко та Леся Українка, є спільною національною гордістю.

В останню чверть ХІХ століття  Іван  Франко створив  цілу школу культурної, політичної та літературної справи. Всю свою діяльність, творчість і навіть життя поклав на справу цивілізаційну, як він говорив, розвиток національної літератури, культури, суспільної самосвідомості. Він і письменник, і літературний критик, і перекладач, і політик, і громадський діяч, і вчений. Тож думаю, депутати мали рацію, коли вибрали для цієї вулиці саме ім’я Каменяра: вона теж є дуже різною – на ній красуються Черняхівська  ЗОШ І-ІІІ ступенів, дитсадок №1, лікарня; на перехресті з вулицею Юліана Мовчана  – аптека; дво – і п’ятиповерхові, одноповерхові житлові будинки.

Думаю, прихильників радянського діяча, «всесоюзного старости» Михайла Калініна у Черняхові залишилося не так багато: люди в нас освічені, до того ж мають доступ до правдивої історії. Старші мої земляки пам’ятають, що Калінін є автором багатьох робіт з питання соціалістичного будівництва та комуністичного вихання. Пам’ятають і вже ніколи не забудуть його причетність до голодомору  в Україні. У лютому 1922 року разом з із головою Всеукраїнського ЦВК Григорієм Петровським був у Полтавській, Київській, Харківській, Волинській, Одеській та Миколаївській губерніях. Там він налагоджував збирання коштів і продовольства для голодуючого населення неврожайних регіонів РСФРР, хоча мешканці південних українських губерній теж сильно потерпали від нестачі харчів.

Так що все справедливо з перейменуванням. Несправедливо тільки, що дорога по цій вулиці така негарна і так потребує ремонту. Знаю, що він не за горами, бо Черняхівська селищна рада працює над цим питанням.