Моя Житомирщина

Забруднення довкілля давно вже стало глобальною проблемою. Найрозвиненіші міста потерпають від тонн сміття. Забруднюються водойми, повітря, ґрунт. Не є винятком  маленькі міста та селища. Брусилівський район потерпає від сміття.

Тварини не можуть жити в таких умовах. Риби вмирають у забруднених річках. Люди мають проблеми зі здоров’ям через брудне повітря.

Через байдужість людей мальовничий Здвиж повільно перетворюється на смітник. Батьківщина великих Івана Огієнка, Яцька Бутовича та Василя Сташука занепадає через халатністю жителів. На виїзді з Брусилова в бік Києва утворився величезний смітник, який займає близько одного квадратного кілометра землі. З боку дороги його заховали за парканом. Аби гості села не бачили?

Чому тоді не загородити всю ділянку? Під час негоди вітер розносить сміття дуже далеко. Хлібні поля всипані пляшками й пакетами. Таких звалищ дуже багато. В одному лише Хомутці – понад 5 несанкціонованих. Чи так заповідали любити й берегти землю?

На щастя, великих викидів в повітря не відбувається: ніяке підприємство не забруднює небо. А от стан річок плачевний. Якщо колись люди безбоязно пили воду з річки, то сьогодні там бояться навіть купатися. А все тому, що у воді часто плаває різне сміття: пляшки, пакети, контейнери, папір, підгузки, пластик, іграшки. Чого тільки там не знайдеш…. Тож воду річок використовують лише для поливу полів і купання корів.

Небайдужі люди намагаються достукатися до всіх сердець. Проте мало хто чує. Сподіваємося, наші звернення, прохання, агітація допоможуть. І рідна Брусилівщина знову буятиме квітами, а не поліетиленом.