Моя Житомирщина

День пам’яті жертв голодоморів щорічно об‘єднує український народ навколо вшанування усіх загиблих від голоду. Ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голод жахливий, але коли він організований, рукотворний, то стає страшною зброєю придушення і нищення, справжньою косою смерті.

«На світі – весна, а над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не грають, сидять на дорогах. Ноги тонесенькі, складені калачиком, і великий живіт між ними. Голова велика і похилена лицем до землі. А лиця майже й нема – самі зуби зверху. Сидить дитина і гойдається всім тілом…Безкінечно одна пісня-стогін… Ні від кого не вимагаючи: ні від мами, ні від тата, а так, у простір, у світ – одне: “Їсти, їсти, їсти».

25 листопада 2016 року  вшанувати пам’ять жертв голодоморів на мітинг-реквієм, який відбувся біля пам’ятника жертвам голодомору 1932 – 1933рр. в Черняхові, прийшли голова райдержадміністрації Павло Ігнатенко, голова районної ради Іван Бовсунівський, заступник голови районної ради Володимир Троценко, Черняхівський селищний голова Іван Бабицький,  жителі селища, учнівська молодь, представники громадськості.

Захід організували й провели працівники районного будинку культури.

Під час мітингу була оголошена хвилина мовчання, присутні запалили свічки в пам’ять про всіх, хто став жертвою тоталітарного режиму та поклали квіти до пам’ятника.

Панахиду за загиблими у часи голодоморів провів Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир. Він закликав кожну сім’ю на знак пам’яті про своїх близьких, які загинули в роки голодоморів, засвітити свічку та пом’янути у молитві тих, хто завчасно покинув цей світ.

Віршовані рядки, спогади очевидців, сповнені болю, звучали з уст ведучих, що закликали підтримати  всеукраїнську акцію “Запали свічку”: рівно о 16-й годині.