Моя Житомирщина

З 20 лютого 2017 р. починається Масляна – тиждень перед Великим постом, що символізує проводи зими та зустріч весни.

В останній тиждень перед Великим постом влаштовували народні гуляння, на яких пекли млинці, тому свято називають Масляною. Дехто з народознавців стверджує, що це не наше справжнє свято, а запозичене у росіян і білорусів. Інші посилаються на давньослов’янські коріння Масляної, відзначаючи, що вона зародилася за часів Київської Русі, а значить, є й нашою культурною спадщиною.

В Україні цього тижня відзначали свято Колодія, а головною стравою були вареники із сиром і сметаною.

По всій Україні є поширеним звичай “колодки” або “колодій”, відомий у кількох локальних варіантах. В одному з них розігрували “народження” і “поховання” дерев’яної ляльки – “колодки”. Дослідники трактують це як трансформацію стародавнього обряду виготовлення і знищення уособлення зими.

Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке “Колодчине життя”: у понеділок Колодка “народжувалась”, у вівторок – “хрестилася”, у середу були “похрестини”, у четвер вона “помирала”, у п’ятницю Колодку “ховали”, а в суботу “оплакували”. У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.

Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї.

Понеділок “сирного тижня” називається “зустріч”, і в цей день всі ходили на гостину. За стародавнім повір’ям, хто в домі залишиться, той поховає своє господарство. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо до них хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було тільки відкупившись або поставивши “могорича”. У понеділок влаштовували гуляння, катання на санях. У цей день починали пекти млинці, а перший випечений млинець обов’язково віддавали убогим, щоб він згадав душі покійних родичів.

У вівторок влаштовували веселі забави, які тривали майже весь день. У цей день хлопці виглядали наречених, а дівчата – суджених. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив’язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені “несли із собою” з дому всі хвороби, негаразди і нещастя. У середу тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, збирали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів’їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники із солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно обходитиметься зі своєю дружиною. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, не ледачий і працьовитий.

У четвер не можна було шити і прясти. Всіма родинами люди виходили на різні змагання, “бої”, кінські перегони, різні катання вулицями і спорудження снігових фортець.

У п’ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Причому “сервіс” у такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли вибоїстою дорогою, а лагідну й добру – прямою та рівною.

Субота називалася “зовиціними” посиденьками. Невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали якийсь подарунок.

Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники із сиром, проводили масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем, і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.

На Масляну готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок. На кісточках дівчата ворожили наступного понеділка. Кісточки виносили на вулицю й кидали від порога до воріт. Якщо кісточка долетіла – дівчина буде здоровою протягом року, а якщо перелетіла через ворота – дівка неодмінно вийде заміж.

Також готували млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та іншу обрядову їжу. Млинці на Масляну можуть бути різні: прісні, солодкі, і з начинкою, дріжджові тощо. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове тощо.

Також за першим спеченим масляного тижня млинцем судили про те, що очікує протягом року, до наступної Масляної: – якщо млинець легко перекинувся – цьогоріч слід чекати заміжжя; – якщо млинець прилип до сковороді – ще 3 роки в батьківській хаті сидіти; – рівні краї млинця – заміжжя щасливим буде; – краї нерівні, рвані – подумати треба, чи за того заміж збираєтеся; – якщо в середині вийшов пригрів, то чоловік буде вірним, а якщо збоку – на інших задивлятися буде; – скільки дірочок у млинці – стільки дітей по лавках; – гарний, рум’яний млинець – до здоров’я, а блідий – до хвороб.

http://zhitomir-online.com/