Моя Житомирщина

6 березня одному з любителів лову риби на крижинах черняхівського ставу не зовсім пощастило: пішов на лід і провалився. Самотужки вибратися не зміг, проте йому пощастило з людьми, які проживають поряд із місцем пригоди. Це  мужні чоловіки з вулиці Поліської (колишньої 70-річчя Жовтня). 
На щастя, його помітив один поважний черняхівець, який із скромності не захотів розкривати своє ім’я, він же пізніше і повідомив про пригоду.
Чоловік пішов на лід, ризикуючи життям і здоров’ям, а потім, як розповідає очевидець пригоди, раптом зник із поля зору. Бідолаха вже майже був під водою, утім, підійти близько до потопаючого не вдалося – лід тріскався під ногами.

Ім’я головного рятівника – В’ячеслав Квасюк. Саме він, не довго думаючи, швидко зреагував: схопив драбину та мотузку, першим стрибнув на крихкий лід, щоб врятувати життя людини. Перша спроба витягти потопаючого не вдалась, оскільки В’ячеслав сам провалився. Після цього до порятунку долучились інші жителі – Галина та Володимир Бездітки. Жінка швидко викликала наряд рятувальників, а Володимир у цей час допомагав В’ячаславу.
Співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій: Володимир Тисько, Олександр Осадчук, Петро Герасимчук, Сергій Рудницький та Микола Фомічов вчасно та оперативно прибули на місце.
Час уже йшов на лічені секунди – рибалка, навіть утримавшись на поверхні, міг померти від переохолодження.
Кинувши на лід пожежні драбини, усі гуртом витягли з води промерзлого бідолаху.
Врешті знесиленого рибалку витягли на берег і вже там надали  першу допомогу.
Усі рятівники – люди скромні й небагатослівні. За плечима у обох великий життєвий досвід. Невідомо, чи наразі вирішується питання про заохочення рятувальників. Відомо тільки, що всі вони після цього писали пояснювальні записки про службове порушення. Та чи не найкраща нагорода – врятоване життя людини.
Отже, оперативність та небайдужість цих людей, як цивільних так і пожежників, врятували життя потерпілого. Слава Богу, що серед нас є такі сміливі та відважні люди, вчинки яких можна поставити в приклад для наслідування.
Як пізніше зізналися наші герої, вони просто вчинили по-людськи, як підказувало серце. Так зробив би кожен.