Моя Житомирщина

Проблема батьків і дітей вічна. Спрадавна старші жалілися на молодших і розглядали  власну юність як часи досконаліші. Проте у часи новітні молоді батьки стають ближчими до своїх юних дітей і мають багато спільного з ними. Але все ж потрібно зближуватися ще більше, бо нація – це ще й єдність між поколіннями.

ЗМІ, як правило, пишуть про лідерів, керівників, про найяскравіших. Проте народ складається в основному з простих людей. Кожна людина – цінність. Треба знати один одного, щоб не перетворитися на жителів квартир міських багатоповерхівок, які не знають, як їхніх сусідів звати.

Тож юні журналісти пишуть про своїх батьків і їхні погляди на сучасність. Починаємо проект «Мої батьки – прості черняхівці». Сьогодні початок. Продовження буде.

Мою матусю звати  Інна Процюк. Вона працює вчителем Високівської гімназії – викладає біологію, хімію, екологію та основи медичних знань. Професія у моєї мами нелегка, і приходить вона додому увечері. Крім роботи,  їй потрібно приготувати їсти на всю сім’ю. Оскільки мама викладає біологію, вона мені може розповісти те, чого немає у підручнику.

На питання, як покращити життя українцям, мама відповідає: «Більше і сумлінно працювати, підвищувати рівень економіки». Анжела ПРОЦЮК

Моя мама Марина Наконечна працює продавцем-консультантом у «Чайній країні» житомирського торгово-розважального центру «Глобал». Вона продає чай, каву, посуд. Їй подобається ця робота й асоціюється в неї лише з добром. Тим більше, що зарплатнею своєю мама задоволена.

Моя матуся – хороша господиня. Гарно куховарить. Особливо смачними  в неї виходять страви з картоплі. Любить музику, слухає групу «НеАнгели». Дивиться серіали  «Роксолана» та «Нескінченне кохання».

Мама вважає, що для поліпшення життя   треба припинити війну та викоренити корупцію. А молодим бажає, щоб  наше життя було спокійним і стабільним. Софія ГОРОДНІЧЕНКО

Моя мама Наталія Саюк працює економістом у селі Високому. Робота цікава, і зарплатня непогана. Проте кожного дня їздити в село – це нелегко. Але матуся  має силу волі й не здається.

Вдома мама – чудова господиня. Пироги й кекси в неї виходять чудово.

Ненька весела і жвава. Любить серіали «Поверни моє кохання», «Нескінченне кохання» та «Мажор».

Мама переконана, що для поліпшення життя українці повинні полюбити свою країну так, як люблять рідних матерів. Тоді, можливо, щось зміниться на краще. А дітям вона бажає бути розумними та мати власну думку. Анастасія СИЧ

Мій батько Юрій Малашевич – черняхівець. Має вищу освіту і працює журналістом у газеті «Нове життя». У школі дуже любив історію та географію, тому нині серйозно займається краєзнавством, зокрема вивчає історію Черняхова, працює в архівах.

У побуті він теж справжній українець: найбільше любить червоний борщ.

На питання «Як зробити життя українців кращим?» каже, що треба розвивати громадянське суспільство і щоб українці були патріотами.  Молодому  поколінню бажає мати  активну громадянську позицію. Дарина МАЛАШЕВИЧ

Моя  мама Леся Савчук працює помічником кухаря в їдальні нашої Черняхівської школи. Мало того, що вона багатодітна мати, то ще й працює. У день зарплати вона йде до магазину і купує нам усім смаколики.

Хоч роботи в мами багато і вона нелегка, проте ненька знаходить час і для відпочинку. Її улюблений серіал – «Заради кохання я все зможу». Вона любить пісні Олега Винника, особливо ж  «Вовчицю».

Дуже смачно матуся випікає хліб.

На питання, як зробити українців щасливими,  відповідає: «Припинити війну!». А юним радить бути милосердними й цілеспрямованими. Валентина КРАЗЬБА