Моя Житомирщина

13 грудня в Україні відзначають День святого Андрія. Це свято має два значення: релігійне і народне.За першим в цей день прославляють апостола Андрія, який проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва. На Андрія відмовляються від будь-якої роботи. Вважається, що працювати сьогодні – великий гріх.

За народним календарем, цього дня прийнято веселитися, адже саме сьогодні відзначають день Калити. Це свято – одне з найвеселіших у зимовому циклі. Дівчата та хлопці збиралися разом, готували смаколики та влаштовували забави.

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, розповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили.

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою” хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити – була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрукти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще вдень варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

Після заходу сонця приходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було дочекатися 12-ої години ночі, щоб наворожити собі свою доленьку.

Молодь обов’язково грала у веселу гру під назвою Калита. Дівчата заздалегідь випікали смачний корж з діркою посереднині, через яку протягувалася стрічка. Калиту підвішували до стелі, щоб парубок, який братиме участь у грі, міг дістати випічку лише зубами. Головне завдання молодика – вкусити калиту.

У ніч на 13 грудня дівчата ворожили на кохання. Також наші пращури вірили, що в цей день уві сні можна було побачити свого майбутнього чоловіка.

Народні прикмети:

• Якщо у цей день піде сніг і не розтане, то він буде лежати ще 110 днів.
• Перед тим, як набрати з ополонки води, її слухали. Якщо чувся шум – до заметілі, а якщо стоїть тиша, – то зима буде спокійною.
• Якщо у цей день морозно, але ясно, – до доброго і гарного врожаю.
• Якщо в Андріїв день вогонь у печі горить червоним полум’ям, то скоро почнеться зима, а якщо білим – відлига.
• Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна.
• Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

Попри те, що прикмети не були підтверджені жодними фактами – вони мали тенденцію збуватись, тож щось таки наші предки розуміли, у спостереженні за природою, ще до того, як з’явились синоптики.

Теж саме стосувалось і ворожіння – кожна дівчина вірила, що всі результати її ворожінь, неодмінно здійсняться протягом наступного року.