Моя Житомирщина

Масляну гукали – весну закликали “Свято розваг, свято гостей, свято дорослих, свято дітей! – закликали минулого тижня на центральній площі селища, додаючи, – хоч що відклади, а масляну проведи!”. І поки лунали позивні початку, люд струменів з усіх вулиць, з усіх сіл Народицької громади. Поруч імпровізованої сцени повним ходом ладнали столи з варениками, млинцями та справжнім розмаєм запашних сирних і кондитерських виробів. Заздалегідь готувалося місце для вогнища, щоб спалити Мару-Зиму, а з нею і всі образи, всі печалі, що кожен зробив. Громада зібралася, щоб провести зиму та зустріти весну: “Приїжджай, Масляна, на широкий двір на горах покататися, в млинцях повалятися, серцем повеселитися!” Загалом, працівники та учасники художньої само-діяльності селищного будинку культури та відділу культури селищної ради в цілому підготували змістовне театралізоване дійство, яке не залишило байдужим нікого. Неабияк допомогла у цьому і фінансова підтримка селищної ради та депутата Верховної Ради Павла Дзюблика. Він, доречі, також святкував Масляну разом з краянами. Традиційно відкривав урочистості селищний голова Анатолій Леончук, який привітав громаду з масляним тижнем та побажав усім скоріше зустріти довгоочікувану весну. До його слів приєднався і народний депутат, після чого гуляння продовжились святковим концертом від аматорів сцени. “Багата і щедра наша земля своїми полями, лісами, ріками, багата вона на хліб і пісню, – лунало з мікрофону, – а ще наше багатство це наші народні традиції і обряди, що святкуються у певний час, і сьогодні ми зібралися напередодні великого посту – масляному тижні, який в народі ще називають Бабським тижнем” (бо ж значне місце на цьому тижні займає жінка – авт.). Як саме? Згідно традицій, протягом всього тижня жіноцтво ліпить-варить вареники, пече пироги та обов’язково готує млинці. Саме ці, продукти вмілих рук наших краянок, а також різні інші смачнючі (пишу з власного досвіду) кулінарні викрутаси манили око і дражнили шлунок по всій площі святково накритих столів. Браво майстрам та майстриням – дивувало та вражало все, інколи навіть доводилось назад повертатись з надією знайти щось однакове. А дзуськи. Не дивно, що й журі було важ-ко визначити переможців з усіх представлених колективів працівників установ та організацій району – зробили по хитрому, і відзначили за особливості. Що теж вірно, мудро, а головне – не кривдно, бо ж масляна, то час прощення та примирення, радості і веселощів. Останні офіційно тривали десь біля трьох годин: рухливі конкурси для дорослих та малечі, швидке поїдання смаколиків, співи і танці – все довкола вирувало та дихало весною. А перетягування канату між командами довгоочікуваної красуні та її суперниці-зими остаточно довело, чия зрештою взяла. Особливо палкі емоції викликало лазіння на стовп за призами. Чесно кажучи, дивилися на нього згори донизу доволі скептично. Але охочі ляснути по розгойданому на верхівці ящику (імпровізованому фінішу) – знайшлись. Спритним сміливцям, під лункі оплески та підбадьорюючі вигуки, дісталися один-за-одним мішки з зерном, пляшка “гарячої” та навіть живий півень у ящику, який повеселив усіх своїм поважним квоктанням. А забрав його заступник начальника Розсохівського ПОНДВ ПЗ “Древлянський” Руслан Аврамчук, який спромігся дістатися верхівки аж тричі.

Насамкінець відбувся розіграш обіцяної лотереї, в яку можна було виграти або смачний і поживний, або необхідний у господарстві приз. Дія видалася азартною. Завершилося свято спалюванням опудала зими, лишаючи по собі приємні спогади та надію на гарний врожай. Отже, чекаємо весни!