Моя Житомирщина

Прес-служба майбутнього кандидата у народні депутати Володимира Пехова в особі Антона Бойчука продовжує постачати читачу недостовірну інформацію. Так в останньому числі «Нового життя» «Юні винахідники показали себе»( поряд із черговим традиційним нагадуванням про ремонт за кошти Пехова підлоги в спортзалі Черняхівської гімназії) нібито вустами вчителя фізики Володимира Сив’юка мовиться: «Мені 72 роки, і я вже не один рік беру участь у подібних заходах. Володимир Пехов – це перша людина, яка нам допомогла конкретно – грішми» (йдеться про цьогорічну поїздку команди обдарованих дітей Черняхова на Всеукраїнський відкритий турнір раціоналізаторів і винахідників до Чернігова). Не віриться, щоб така шанована людина, як Володимир Сидорович міг таке сказати. Бо ж минулого року кошти для поїздки на цей самий турнір давали приватні підприємці Олег Криницький, Анатолій Підлісний та Сергій Тарнавський. Хай і не так багато, як Володимир Пехов, але ж хіба благодійність завжди вимірюється кількістю нулів на банкнотах? До того ж минулорічну поїздку черняхівських дітей до Чернігова, як призерів обласного конкурсу винахідників, фінансувала в основному держава, а кошти приватних підприємців були додатковими. Цього ж року наші юні земляки поїхали на Всеукраїнський турнір не як призери, тому мусили шукати спонсора, який повністю оплатив би цю поїздку.
А наступного року Володимир Пехов може й не дати гроші на чергову поїздку юних Кулібіних до Чернігова, бо буде вже або у Верховній Раді, або в своєму Алчевську. І тоді знову доведеться Володимирові Сидоровичу звертатися до місцевих підприємців. Як він тоді їм дивитиметься в очі?
Тож щоб не перекручувати слова чесних людей, купіть, пане Пехов, своєму Антону Бойчуку диктофона.

2 коментарі to “І що б ми робили без Пехова?”