Моя Житомирщина

Тарас Шевченко знову об’єднав черняхівців

9 Березня, 2015 |

Автор:

«Геній – це той, хто передає правду від Бога людям. Дякую за правду, Тарасе», – сказав нещодавно лідер «Океану Ельзи» Святослав Вакарчук. Згадувала ці слова сьогодні – в день народження Шевченка. Справді, це саме так.
У понеділок, 9 березня, черняхівці зібралися біля пам’ятника Кобзареві в парку його імені.
Вели мову не тільки про поета і пророка, а й про сьогодення України. Це неможливо розділити.
Про консолідуючу силу Тарасового слова говорили народний депутат України Павло Дзюблик, голова Черняхівської районної ради Володимир Троценко, черняхівський селищний голова Іван Бабицький.
Черняхівська молодь читала поезію Шевченка і поезію про Шевченка.
Від імені молодого покоління до присутніх звернулася гімназистка Олена Юрченко. Її виступ засвідчив те, що юнаки й дівчата ростуть таки патріотами, до того ж уміють аналізувати події й робити власні висновки – мудрі й виважені. А ще щирі слова дівчини наштовхнули на згадку про вірш Івана Драча «Виклик». Думаю, він дуже доречний для розуміння образу Тараса Шевченка.
ВИКЛИК
Скиньте з Шевченка шапку. Та отого
дурного кожуха.
Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.
Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім:
Йому було перед смертю всього лише сорок сім.

А то підробили діда і шкутильгаєте з дідом.
Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом.
А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітру
І молодо круговертить. Молодо! Проти вітру!

А він все шукає до пари – наймичку з сиротою,
А він пропада за маною – не вашою, а отою!
І горне гору роботи, бо в нього роботи гора.
Гори до нього горнуться, сонце – на вістрі пера.

Він пильно у нас вдивляється.
Вільний свавільний самум.
Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум.
А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий.
Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий.

Фото Володимира Лук’яненка