Черняхівці під Берестечком
24-26 червня з нагоди 360-річчя битви під Берестечком у селі Пляшева Радивилівського району на Рівненщині Україна вшанувала подвиг козаків. Відбулися поминальні та освітньо-наукові заходи, козацькі змагання, виступи кобзарів, фольклорних колективів.
Вперше історичні клуби провели реконструкцію бою під Берестечком. Ретроспективу битви підготували близько двох сотень реконструкторів із Польщі, Чехії, Угорщини і, звичайно, України. Святійший Патріарх Філарет очолив урочисте Богослужіння просто неба у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких могилах (музейний комплекс «Поле Берестецької битви»).
Черняхівщину на заході представляли козаки Древлянського міжрегіонального округу ВГО «Козацтво запорозьке» під проводом отамана Черняхівського куреня Миколи Бутрика. Серед них Геннадій Сахненко, Ігор Бойко, Іван Пінчук, Олександр Кочик, Віктор Ганчук , Олег Бутрик, Василь Кирийчук, Юрій Кириченко та Дмитро Іванюха. Інформаційний супровід події забезпечував редактор газети «Нове життя» Станіслав Володимирович Бездітко. Особливо приємно, що на святі разом із черняхівцями був Юрій Семенович Толочкін – колишній директор Черняхівської середньої школи (нині гімназії), котрий зараз працює на кафедрі управління та нових технологій навчання Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти і є, безумовно, справжнім козаком.
Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого.
Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена.
Чому ж ушановується пам’ять про невиграну битву, чому так довго ятрить вона незагоєні рани давно минулих днів? Не тільки тому, що всякчас, розворушивши кривди, вчинені щодо України, спонукала до визвольних дій. Звичайно, приходили люди на Козацькі Могили біля села Пляшевої на Волині і за часів царської Росії, і в роки XX століття, коли тутешній край входив до Польщі чи був окупований фашистською Німеччиною… У 1991 році, під час відзначення 340-річчя битви, сюди зібралося вже близько півмільйона чоловік. І, мабуть, це не випадково, що всього за два місяці після того Україна була проголошена незалежною державою. Адже саме звідси, від оцього острова Журавлиха з хвилюючими куполами храмів, від оцього пам’ятника козакам розпочиналася нова хвиля національного піднесення. Ця битва стала уроком того, що навіть несприятливі обставини не повинні обеззброювати нас. Треба вірити в свої сили, гуртувати їх для більш результативних справ.
ТАК ТРИМАТИ!
Мапи (карти) Берестецької битви (Берестецько-Мізоцької) від авторів фільму “Берестечко. Битва за Україну” (частина 1) у кількості 17 штук.
Ви можете збільшити кожну з карт у новій вкладці і скачати їх – https://site.ua/svyatoyar.ros/29646/
Використання карт у ЗМІ вільне.