Моя Житомирщина

З 9 по 12 липня в селі Старий Бобрик Володарсько-Волинського району Житомирської області на березі водосховища річки Ірша  відбудеться ювілейний  мотофестиваль “Великий Казан”. Щороку в ньому беруть участь 1500 – 2000 відпочиваючих з усієї України, а також  із-за кордону. Організатор мотофестивалю – клуб «Безтурботні ангели», президентом якого є Валерій Іванішин. Цьогоріч серед партнерів мотофестивалю – народний депутат України Павло Дзюблик. Як завжди, ведучий – Жека!!  

ПРОГРАМА МОТОЗЛЬОТУ:

Четвер, 9 липня: зустріч гостей, диско 90, перегляд фільмів.
П‘ятниця, 10 липня: культурно-розважальна програма, конкурси, виступи гуртів «Чепта», «Остров добрых надежд», Андрей Лукомский+гитара, «Оріон».
Субота, 11 липня: виїзд до смт Володарська- Волинського: виступ стантрайдерів,  музей дорогоцінного каміння та паління гуми! Культурно-розважальна программа – виступи гуртів «Чіп», «Планета титанов», «Дагаз», «W.H.I.T.E», «Фантом», «Кешъ».

ЯК ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ
До клубу «Безтурботні ангели» входить біля трьохсот чоловік. Його засновник і лідер Валерій Іванішин – людина неординарна, закохана в свою справу, яка багато свого часу і душі вкладає в розвиток улюбленої справи. Підготовкою до зльоту займаються всі члени групи. Хлопці знаходять гарне місце на природі біля річки чи озера, облаштовують стоянки для байків та автомобілів, будують сцену, заготовлюють хмиз для вогнищ, облаштовують територію для байкерських змагань.

Уся діяльність клубу потребує чималих коштів, адже для того щоб провести зліт, треба запросити музичні гурти, ведучого зльоту, закупити продукти для загального казана, бензин для генератора та ще багато чого. Для таких цілей у клубі існує своя каса, яка поповнюється за рахунок членів клубу, котрі щомісячно вносять кошти до загального кошика. Частина коштів надходить за рахунок продажу квитків за вхід на територію заходу. Щоправда, гроші беруть тільки з представників чоловічої статі, з жінок та дівчат гроші брати не прийнято, адже вони вважаються окрасою цього свята і чим їх більше, – тим краще.

Щоб по-справжньому оцінити, що таке зліт байкерів,треба бачити, як вони з’їжджаються. Люди проїжджають по п’ятсот, тисячу кілометрів, щоб побачитися з друзями, взяти участь у змаганнях . Щороку є гості з Росії, Білорусі, Литви, Польщі.

При прибутті чути веселий гомін друзів, які зустрілися під тріск вогнища, гуркіт байків та звучання пісні під супровід гітари.

На ранок другого дня починається підготовка до урочистого проведення зльоту. Востаннє перевіряють якість звучання колонок, мікрофонів, справність освітлення,технічний стан доріжок та трамплінів для проведення змагань.

Невдовзі починають з’їжджатися музичні гурти, на сцені бреньчать гітари, плаче іоніка та постукує барабан.

Тим часом посеред поляни кипить здоровенний казан з шурпою і розносить запах м’яса та овочів по всіх палатках, які причаїлись у березовому гаю, запрошуючи втомлених дорогою байкерів до сніданку. Ближче до обіду прибувають торгові палатки з безліччю всіляких товарів від морозива для дітей до пива для байкерів, готуються шашлик та уха, спокушаючи своїми запахами скуштувати цю смакоту!
По обіді починаються змагання та показ байкерського мистецтва. Тут і знані майстри, й аматори, які тільки нещодавно почали підкорювати двоколісного коня. Подивитись є на що: кульбіти, стрибки, перевороти -емоції аж зашкалюють! Усе це продовжується аж до пізнього вечора.

Потроху вщухають емоції, втомлених байкерів стає менше, і гуркіт моторів змінює музика, що лунає зі сцени. Зараз почнеться не менш цікаве дійство: на сцену виходить президент клубу “Безтурботні ангели” й оголошує переможців змагань байкерського мистецтва, а також знайомить усіх присутніх з новими членами байкерського клубу, які забажали стати частиною байкерського руху. Ведучий вручає призи переможцям заїзду та байкерам, які подолали найбільшу відстань, щоб дістатись зльоту. Після цього починаються всілякі конкурси на швидкість, силу, інтелект. Зі сцени лунають байкерські пісні, що популяризують байкерський рух, любов до вільного життя, дороги та байка. Все це триває аж до пізньої ночі.

Потроху веселощі та галас стихають – всі, стомлені, насичені подіями, днем, розходяться – хто додому, а хто в свій намет спочити, адже завтра – останній день зльоту і треба збиратись у дорогу.

Зранку всі байкери починають збиратись: згортаються намети, гаситься вогнище, прибирається сміття. Нехитрі байкерські пожитки грузяться на байк, і знову душа байкера проситься у дорогу, адже тільки дорога дає свободу!!!
Останній день зльоту – це сумний день. Шкода залишати старих друзів, прощатись із новими, але дорога кличе!
Лунають останні: “До зустрічі”, “Побачимось”, «Чекаємо у гості» – і байкери роз’їжджаються, щоб знову відчути смак свободи, поганятись навипередки з вітром і ще раз зрозуміти, що життя – прекрасне .

Людмила Манзюк