Моя Житомирщина

Але підприємство не залишило її в біді. В Коростишеві молода жінка за власної необачності отримала серйозну травму. Керівництво підприємства, на якому вона працює (проста робітниця цеху), взяло турботи про її лікуванні на себе. І не просто відбулася матеріальною допомогою, а максимально включилося в забезпечення своєї співробітниці кращими медикаментами, кращими витратними матеріалами і дорогим обладнанням, без якого їй загрожує інвалідність.

– Біль я відчула тільки після операції і лише тоді зрозуміла, що зі мною сталося, а відразу боляче не було, – каже працівниця Коростишівського хлібозаводу Людмила Носок. Під час нічної зміни з 31 січня на 1 лютого її права рука потрапила в механізм так званої «каруселі». Бездушний механізм зламав кістки передпліччя.

– Я сама винна: перед тим як сунути туди руку, я повинна була вимкнути механізм, але не вимкнула; рука опинилася між ланцюгом каруселі і шестернею, «зірочкою», – говорить вона. – Кістки пом’яло, але я була у свідомості, і мені навіть не було боляче. …Не знаю, як таке могло статися – 10 років, адже, працюю на заводі!

Людмилі пощастило. По-перше, підприємство знаходився в парі сотень метрів від районної лікарні. По-друге, в цій лікарні працюють хороші лікарі. А по-третє, керівництво заводу поставилося до біди своєї працівниці так, як і повинно було поставитися по – людськи. Як розповіла Людмила, керівництво заводу допомогло придбати медикаменти, шовний матеріал, апарат Ілізарова для фіксації кісток, організувало участь в порятунку руки одного з провідних травматологів України.

На жаль,таке трепетне відношення до своїх спіробітників  побачиш не завжди.

http://zhitomir-online.com/