Моя Житомирщина

8 лютого у м. Коростишеві з метою надання практичної та методичної допомоги керівникам і фахівцям економічних служб підприємств усіх форм власності з питань дотримання законодавства з праці,  легалізації заробітної плати,  соціального захисту громадян, податкового та пенсійного законодавства пройшов інформаційно-консультативний семінар.

У роботі семінару взяли участь: перший заступник голови райдержадміністрації Є.В. Путято та представники департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Т.О. Цільора, департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва облдержадміністрації Л.В. Білошицька, головними управліннями Пенсійного фонду України в області В.В. Куц, державної фіскальної служби України І.Г. Фальковська.
Присутнім розповіли про зміни у трудовому Законодавстві, які вступили в дію з 1 січня.

А саме: Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено:
прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні;
мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 3200 гривень; у погодинному розмірі – 19,34 гривні.

З цього року виключено норму, за якою до мінімальної зарплати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Водночас розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати. Це передбачено новою статтею 3-1, якою доповнено Закон України «Про оплату праці».

Якщо ж нарахована зарплата за виконану місячну норму праці є нижчою за розмір мінімальної зарплати, тоді роботодавець має провести доплату до рівня мінімальної зарплати, яку слід виплачувати щомісяця одночасно з виплатою зарплати.

Під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Особливу увагу на семінарі приділила легалізації заробітної плати. Зокрема, нагадали про те, що людина, отримуючи заробітну плату «в конверті», позбавлена соціальних гарантій, а саме, позбавляється права на оплату листка тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною та допомоги по вагітності та пологах, виплати допомоги по безробіттю у випадку втрати роботи, позбавляється пристойного розміру пенсії в старості. Працюючи неофіційно громадяни позбавляються права на виплати втрати частини працездатності в разі нещасного випадку на виробництві (у тому числі родині у випадку смерті працівника) або в разі набуття професійного захворювання, адже в разі настання таких випадків, за відсутності належним чином оформлених трудових відносин, довести факт перебування потерпілого з тим чи іншим підприємством практично неможливо.

Крім того, не оформлені громадяни практично не захищені від незаконного звільнення, можуть бути позбавлені права на відпочинок (надання відпустки, а в окремих випадках і її оплати), можуть бути, не відаючи того, залучені до шкідливих умов праці, або протипоказаних для їх здоров`я робіт без належних доплат чи компенсацій та інших гарантій, закріплених трудовим законодавством України. Також, в разі порушення роботодавцем трудових прав, працівник, який отримує заробітну плату «в конверті» не зможе захистити свої права в судовому порядку без підтверджуючих документів про укладення трудового договору.

Над необхідністю укладення трудового договору варто замислитись роботодавцям, адже наймані працівники, не оформлені належним чином, в своїй більшості, пов`язані з матеріальними цінностями та грошовими засобами безпосередньо. Не оформивши трудовий договір і, відповідно, не уклавши договір про матеріальну відповідальність, роботодавець ризикує втратити більше, ніж суму податків, пов`язаних з нарахуванням заробітної плати.

Також, відмітили, що до статті 265 Кодексу законів про працю України введено нові види відповідальності за порушення законодавства про працю.

З 1 січня 2017 року юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9600 грн.).

У разі недопущення інспектора з праці до проведення перевірки, якщо вона проводиться з метою виявлення працівників без належного оформлення трудових відносин, або виплати заробітної плати «у конвертах» на роботодавця накладається штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат (320 тис.грн.).

За порушення інших вимог трудового законодавства, крім зазначених вище – штраф у розмірі 1 мінімальної зарплати (3 200 грн.). До цього виду штрафу відноситься і штраф за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про прийняття працівника на роботу.

http://ruporzt.com.ua/