Моя Житомирщина

Хтось із мудрих сказав: «Якщо людина талановита,то вона талановита  у всьому». Про це добре знає Ольга Гура – автор і виконавиця, письменниця і просто чудова людина.

Народилася  вона 10 листопада 1972 року у місті Прилуки на Чернігівщині у багатодітній родині. Її батьки –  звичайні люди: тато – робітник, мама -домогосподарка, яка все своє життя присвятила вихованню п’ятьох дітей.

Дитинство малої Олі нічим не відрізнялося від дитинства інших дітей. Хіба що у 5 років навчилась читати.

«Пам’ятаю, що змалку дуже тягнулася до музики, дуже чутливо реагувала на все, що пов’язане з природою, красою, гарно малювала», – пригадує пані Ольга.

Проте найбільший потяг вона відчувала саме до музики. Тому, не вагаючись, батьки її віддали до музичної школи, яку дівчинка закінчила по класу фортепіано. Там уперше  вийшла на сцену .

У її родині завжди були музика, пісня. Часто родичі збиралися на свята,співали.

Старшокласницею грала у місцевому ВІА «Ровесник», проте не співала -завжди був страх перед мікрофоном.

Після школи дівчина вступила до Полтавського педагогічного інституту(нині університет) імені В.Г.Короленка, де здобула фах учителя  початкових класів і музики. Після закінчення навчального закладу Ольга вийшла заміж, переїхала до Малина. Каже, що певний час із музикою не складалося, оскільки  вдома не було власного інструмента. Але згодом таки повернулася до улюбленої справи. Її перші виступи в Малині  були чудовими. Жінка виконувала романси, класику, пісні відомих співаків.

«Свої власні вірші й музику я почала писати  вже після 30-и років, виступала як автор-виконавиця», – каже пані Ольга.

На творчість жінку надихає краса поліського краю, а також музика і спів відомої співачки ірландського походження Лорени Маккеніт.

«Слухаючи кельтську музику в її виконанні, я відчула, що це моє рідне, тому творчо почала розвиватися саме у цьому напрямку», – зізнається автор-виконавиця.

Жінка поступово знайшла і придбала кельтську ліру, арфу, ірландську сопілку, навчилася грати на цих інструментах самотужки. При виконанні пісень вона використовує  як естрадну, так і академічну манеру співу.

Окрім музики, захоплюється садово-парковим дизайном та флористикою, музейною справою, історією, міфами, легендами, казками, видає книжки для дітей. Має реалізовані проекти з озелення (частина території Фабрики банкнотного паперу, а також лісопарк “Вересковий”). Однією з найважливіших частин її життя є екологія.

«Останні кілька років співпрацюю з музикотерапевтичним видавництвом Стефана Недериці “Класика” (м.Київ), яке видає мої диски та книжки, Школою раннього музичного розвитку для дітей “”Ділі-Ділі” (м.Київ). Проводжу майстер-класи колискових для дітей та батьків, вечори казок, легенд, балад, виступаю у Жіночому клубі з музикою для релаксу (арфа вважається одним із найбільш терапевтичних музичних інструментів)», – зізнається Ольга Гура.

У 2014 році виграла екологічний конкурс від «Нескафе 3 в 1» та побувала в США, в 2015 році виграла грант від компанії “Чернігівське” на благоустрій лісопарку “Вересковий”, який офіційно відкрила в квітні 2016, відкрила центр музичної терапії для дітей та дорослих “ЕКО-Муза” в Малині, готує до видання чергову книжку для дітей “Чарівні історії нашого лісу” і запис диску казок, легенд, балад та колисанок, який має вийти разом із книжкою. «Мрію про те, щоб наше місто ставало чистішим і комфортнішим для життя, більш європейським і цивілізованим, щоб покращилася екологічна ситуація  і в ньому, і в країні загалом. І, звичайно ж, як і усі люди, мріє про мир і можливість розвиватися, мандрувати, пізнавати світ.