Моя Житомирщина

За межами України критикують вирок Тимошенко, яку засудили до семи років позбавлення волі. Якими будуть наслідки для України?
Як би українська влада не намагалась переконати міжнародну спільноту, що суд над Тимошенко не є політичним, усі його складові та події довкола нього вказують на протилежне.
В очах більшості європейських функціонерів суд над Тимошенко виглядав дуже сумнівно, беручи до уваги те, що Юлія Тимошенко та Віктор Янукович були головними суперниками на останніх президентських виборах.
У принципі, більшість євродепутатів і не намагались розібратись у самій суті звинувачень Юлії Тимошенко: чи були ті контракти, підписані у січні 2009 року у Москві, вигідними для України і за яких умов вони підписувались у присутності прем’єрів Тимошенко та Володимира Путіна, та чи перевищила вона свої повноваження під час їх підписання.
Тоді Європу більше цікавив факт припинення кризи, адже найбільше від газової суперечки Москви та Києва та перебоїв у поставках постраждали саме європейські країни.
Реакція президента
Втім, беручи до уваги максимальний вирок Юлії Тимошенко (7 років позбавлення волі, 3 роки позбавлення права обіймати державні посади, а також відшкодування збитків Нафтогазу на суму 1,5 млрд грн.), Віктору Януковичу буде важко переконувати європейських чиновників у тому, що він не має жодного відношення до цього судового процесу.
“Справа розслідувалась правоохоронними органами і логічно завершилась рішенням суду. Безумовно, рішення суду було в рамках наявного Кримінально-процесуального кодексу. Але це не остаточне рішення – попереду ще Апеляційний суд, і, безумовно, яке він прийме рішення і в рамках якого законодавства він буде приймати це рішення, це матиме велике значення”, – прокоментував вирок Тимошенко Віктор Янукович.
Можливо, саме такою тепер і буде лінія президента у відносинах із ЄС, коли йому ставитимуть “незручні” запитання про Тимошенко – рішення не є остаточним. Юлія Тимошенко має 15 діб на те, щоб подати апеляцію на рішення суду, але наразі невідомо, коли саме це станеться, і коли буде розгляд апеляції.
Європейський погляд
Тим часом, Україна сподівається підписати Угоду про асоціацію із ЄС, яка включатиме зону вільної торгівлі. Українські представники на переговорах впевнені, що Тимошенко не завадить підписанню угоди у грудні цього року. Втім, українська влада, кажуть члени Європейського парламенту, повинна зрозуміти, що підписання – це далеко не все, ратифікація всіма країнами-членами угоди є більш важливою, і переконати 27 парламентів, особливо після такого жорсткого вердикту Тимошенко, буде важко.
Харизматична Юлія Тимошенко і досі популярна у Європі, її блок є членом впливової Європейської народної партії, і тому Віктору Януковичу буде важко переконати, що європейці не повинні проігнорувати десятки мільйонів українців через процес над одним окремим політиком.
Віктор Янукович планує відвідати Брюссель вже наступного тижня. І йому не уникнути закидів із використанням словосполучення, яке доволі часто тепер асоціюють у західних столицях із українською владою – “вибіркове правосуддя”, тому, що багато соратників Тимошенко далі фігурують у кримінальних справах.
Верховна уповноважена ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон уперше в заяві чітко дала зрозуміти, що під загрозою не лише завершення переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію з посиленою угодою про зону вільної торгівлі, а й політичний діалог між Києвом і Брюсселем.
“ЄС замислиться над політикою щодо України, – йдеться в заяві від імені ЄС. – Те, як українська влада загалом поважає всезагальні цінності і верховенство права, а особливо, як вона діє відносно цих справ, має ризик сильно вплинути на двосторонні відносини між ЄС і Україною, включно із завершенням Угоди про асоціацію, нашим політичним діалогом і співпрацею у ширшому сенсі”.
Ще гостріше висловилися депутати Європейського парламенту в Брюсселі, де польські депутати на чолі з президентом Європарламенту Єжи Бузеком заявили, що країна, де настільки відверто порушуються норми верховенства права, не може розраховувати на перспективу членства у ЄС.
Депутати Європейського парламенту вимагали відкласти запланований на 20 жовтня візит президента Януковича до Брюсселя до того часу, доки вирок Тимошенко не буде переглянуто.
Серйозні сигнали надійшли і від міністерств закордонних справ Німеччини та Швеції, де позиція одна – після вироку Тимошенко відносини тільки погіршаться, і українській владі наслідків не уникнути.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов сказав в інтерв’ю BBC Україна, що тепер Європа зрозуміла, з ким має справу:
“Можна говорити, що ЄС тепер розуміє, що євроінтеграційні заяви не є щирими устремліннями влади. Європа тепер буде чекати. Тепер ЄС не буде поспішати з підписанням Угоди про зону вільної торгівлі. Але, можливо, це владі потрібно. Це дасть змогу легше переорієнтуватися на євроазійський вектор, який ініціював напередодні суду Володимир Путін. Тепер Європу не проведеш. Ця гра в кішки-мишки закінчилася. Януковича вона втратила, проте не втратила Україну. Над цим їй треба замислитися”.
Подив Путіна
Росія, втім, також критично відреагувала на вирок Юлії Тимошенко. Прем’єр-міністр Володимир Путін, із яким Юлія Тимошенко ці угоди обговорювала у січні 2009 року, під час візиту у Пекін наголосив, що ставити під сумнів комплекс досягнутих із Тимошенко газових домовленостей між Росією та Україною небезпечно і контрпродуктивно.
“Я не дуже розумію, за що їй дали ці сім років. Судячи із матеріалів ЗМІ, обвинувальний висновок винесено за підписання контрактів з Росією щодо газу. Ну, по-перше, Тимошенко нічого не підписувала, контракти підписані на рівні суб’єктів господарювання – Газпромом і Нафтогазом України.
Українська влада неодноразово наполягала, що хоче перегляду цих газових угод. Росія ж каже, що небачить передумов для цього. Цей вирок тепер може лише ускладнити відносини із сусідньою Росією, яка запрошує Україну увійти у Митний Союз, контрольваний Москвою.\
Фактично, якщо західні експерти завжди казали, що Україна повинна обирати між Європою та Росією, вирок у суді над Тимошенко лише ускладнив завдання для Києва: говорили про потеплішання відносин із Брюсселем на тлі погіршення відносин із Росією (знову ж таки ж через газові угоди та нові газогони з Росії до Європи в обхід Європи), а тепер зближеня будь-ким з них виглядає далекою перспективою.
Такої думки дотримується директор Центру Відкрита політика Ігор Жданов:
“Янукович загнав себе у політичну пастку. Вирок не сприймається в Росії, адже це ще одна цеглинка делегімітації газових угод 2009 року. Путін і Медведєв не сприймають вирок. З іншого боку, Янукович стає невиїзним до Європи. Є відомий лист держсекретаря США Гіларі Клінтон і комісара ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон, де вони попередили, що вирок матиме негативні наслідки для України і її відносин зі США і ЄС”.
Внутрішні справи
Безумовно, якщо суд перегляне вирок і дозволить Юлії Тимошенко відбувати покарання, наприклад, умовно – це становитиме пряму електоральну загрозу для Віктора Януковича і його політичної сили, оскільки тоді в особі Тимошенко вони автоматично здобувають головного критика. А це не дозволить “регіоналам” спокійно провадити виборчу кампанію – особливо на тлі постійного зниження рейтингу їхньої партії.
Якщо ж Тимошенко все-таки залишать за ґратами, її політична сила буде позбавлена основного рушія – особистої харизми лідерки. Тоді БЮТ (або партія Батьківщина) набере на виборчих перегонах значно менше, ніж на чолі з Тимошенко. Однак формально все буде виглядати пристойно: опозиційна сила братиме участь у виборах. Цілком ймовірно, що БЮТ (Батьківщину) очікуватиме та сама участь, що і Нашу Україну – поступова втрата популярності на межі проходження до парламенту.

Що ж стосується президентських виборів, то очевидним є те, що для Віктора Януковича електоральне поле розчищене майже повністю: Тимошенко була головним його суперником у 2010 році. При цьому формально вибори будуть відбуватися між багатьма кандидатами, що дозволить владі говорити про їхню демократичність. Однак, якщо аналогічна ситуація на президентських виборах в Росії не зменшує ваги її керівництва на світовій політичній арені, то для України більш вірогідним може виявитися сценарій Білорусі. Її президента вже зробили “нев’їзним” до Європи.