Моя Житомирщина

Наталія Протасевич – учениця 11 класу Селянщинського спортивного ліцею імені Олександра Голяченка. Вона є активною учасницею районних предметних олімпіад, літературно-мистецьких конкурсів, спортивних змагань. Наталія – творчо обдарована особистість.Вона має прекрасний голос, любить співати. Пісні у її виконанні є постійною окрасою виховних заходів нашого ліцею. Так як Наталя навчається в спортивному ліцеї, то, звичайно, займається спортом. Вона дуже любить грати в футбол, є форвардом ліцейної команди, з якою відвідала Київ, Вінницю, Скадовськ, Рівне, Калуш… Дівчина пишається своїм навчальним закладом, вважає його одним із найкращих в нашому районі. Близько п’яти років тому проявився ще один талант Наталки – захоплення поетичним словом. Чарівний і багатий світ української пісніта поезії сприяв тому, що дівчинастала глибоко й тонко бачити світ, говорити про прекрасне не буденно, а римованими словами, розкриваючи їхній зміст по-новому.Поезія… Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. Це своєрідна мелодія. Кожна нота якої – частинка життя. З різних нот створює свої чудові вірші наша Наталя. В них юна поетеса розмірковує про речі, що визначають цінність людського життя: любов до рідної України, її мови, історії, світле почуття кохання, гармонійне єднання людини з природою, духовні істини. Події, що нині відбуваються в нашій державі, стали поштовхом до створення збірки патріотичних поезій. Дівчина це коментує так: «Подвиг моїх земляків Олександра Голяченка, Дмитра Литвинчука, історії Героїв Небесної Сотні надихнули мене до написання віршів на патріотичну тематику. Мені настільки болить душа за Україну, що, якби могла, то сама стала б до лав захисників. Та я розумію, що захищати Батьківщину можна і словом, звертаючись до однолітків з наказом берегти мир. Тому й побачила світ моя збірка поезій «Біль війни». Нею я прагнулапередати власні душевні переживання, що є, я впевнена, співзвучними кожному українському громадянинові з приводу подій, що відбуваються в нашій країні з 2014 року – Революції Гідності та антитерористичної операції на Сході України». З великою повагою і шаною у вірші «Повертайтеся живими» Наталя звертається до героїв-захисників, а патріотизм вважає закономірною рисою характеру кожного українця:
У ваших жилах – українська кров,
У грудях б’ється серце патріота.
До краю рідного шалена в вас любов
І за дітей безмежна є турбота.
Поетеса впевнена, що бажання рідних і близьких героям людей про їхнє щасливе повернення з фронту, буде почуте й виконане Богом, адже воно щоденно висловлюється в молитвах:
Хоч третій рік тяжким для нас є час,
Вертайтеся живими, – прошу я у Бога, –
Туди, де люблять і чекають вас
І споришами встелена дорога.

Вірші Наталії Протасевич висловлюють віру й надію, що українці зроблять мудрі висновки зі складної ситуації в державі і більше ніколи не допустять, щоб війна увійшла до їхнього дому. Біль страждань за загиблими рідними, друзями, коханими звучатиме набатом всім наступним поколінням: «Люди! Бережіть мир!»
Цей біль, що ллється у моїх листах
Дописаних, а, може, і не зовсім,
Нехай летить, як білокрилий птах,
І птахом миру стане він невдовзі.
Вірші Наталі були представлені на районному та обласному етапах конкурсу «Літературна майстерня». Тонке, жіноче світосприймання поетеси, передане через проникливе читання віршів, торкнулося серця кожного члена журі. Тому збірка «Біль війни» й отримала диплом «За громадянську позицію в поезії».
Відомий учений Лев Виготський розглядав літературні здібності, як інструмент для творення власного «я», а потім і як вдалий старт до будь-якої професійної творчості в майбутньому. Я бажаю тобі, Наталю, успішно скласти ЗНО, вступити до омріяного вишу, нехай захоплення високою культурою слова допоможе тобі успішно реалізуватися в майбутньому.

І.В. Осадча,

вчитель української мови та літератури