Моя Житомирщина

9 жовтня в Черняхівському районному будинку культури з ініціативи кандидата в народні депутати України Павла Дзюблика вперше відбувся фестиваль «Пісня єднає націю». У ньому взяли участь п’ять прекрасних народних хорів ветеранів війни і праці з різних районів Житомирщини.

Надзвичайно тепло вітала публіка хористів «Золотої осені» – народного колективу ветеранів війни і праці, яким  керує Людмила Каллер. Ці молоді душею люди зігріли теплом своїх пісень шанувальників народної пісні.

Велика зала Черняхівського районного будинку культури раз у раз вибухала оваціями: срібночолих ветеранів у Черняхові приймали краще, ніж відомих зірок. І тут справа не тільки в глибокій шані до представників старшого покоління та їхнього непереможного ентузіазму: того дня на черняхівській сцені квітло справжнє мистецтво.

Кожен колектив вирізнявся власною виконавчою манерою й особливим стилем: володарських вокалістів ніколи не сплутаєш із малинськими, а радомишльських – із черняхівськими чи коростишівськими. Хто з них був кращим, годі й сперечатися: всі талановиті й неповторні. Саме цим прекрасним людям подарував свою пісню ведучий фестивалю – заслужений працівник культури України, директор Черняхівського районного будинку культури Василь Капустін.

Особливо возвишено звучали у виконанні всіх хорів пісні на патріотичну тематику, і слухачі в залі розуміли, що й завдяки підтримці старшого покоління українців відбулася Революція Гідності. Тому коли в кінці фестивального концерту на сцену вийшов його організатор Павло Дзюблик і запропонував виконати Державний Гімн України, – і хористи, і весь зал зробили це з великим піднесенням.

П’ять хорів, п’ять добірних перлин стали першими в низці чудового намиста, разок якого щороку робитиметься все довшим та розкішнішим. Усі сподіваються, що наступного року 9 жовтня до Черняхова приїдуть хори ветеранів війни та праці з усієї Житомирщини.

Дай, Боже, здоров’я й сили усім цим хористам – нехай їхні мудрі й неспокійні серця б’ються довго-довго, бо саме такі люди своїми піснями єднають націю.

Катерина Іваницька

– Народний хор Коростишівського районного будинку культури “Ветеран”, художнім керівником якого є Іван Пенчев, вразив усіх присутніх у залі якоюсь навіть епосною монументальністю і разом із тим – внутрішньою ніжністю.

– Хористів «Золотої осені» (народного колективу ветеранів, яким натхненно керує Людмила Каллер) творчо підтримували навіть рідні стіни і, звісно, – аплодисменти земляків у залі.

– Народний хор «Ветеран» Малинського районного будинку культури, яким керує Галина Костюченко, надзвичайно багатогранний: йому вдаються і глибоко ліричні, і жартівливі твори.

– Чистий, як джерельна вода, спів народного хору ветеранів «Джерело» Володарсько-Волинського районного будинку культури не залишив байдужим жодного слухача. Художній керівник колективу – Марія Жеревко.

– «Пісні моєї душі» – так романтично називається хор ветеранів із Радомишля, яким керує Володимир Бакуєвський. Але колективу притаманні не лише глибокий ліризм, а й неперевершене почуття гумору та неабиякий артистизм.

– Державний Гімн України став патріотичною кодою фестивалю у виконанні всіх хорів, зали й організатора заходу – Павла Дзюблика.