



Домашній арешт присуджено чотирьом студентам університету імені Карпенка-Карого, яким закидали заворушення на вулиці Грушевського: Юрію Хробусту, Андрію Котляру, Данилу Окулову і Вадиму Ковальову. Але це на період досудового слідства.
Олександру Шкрабаку та Андрію Іванюку дали по 1 місяцю досудового перебування в СІЗО. У них є 5 днів на подачу апеляції.
Через два місяці – суд над Юрком. Усім інкримінують ст. 294, ч2 Кримінального кодексу – організацію масових заворушень, хоча жодних доказів цього слідство не надало.
І мати Юрія Ліна Мілевич, і сам хлопець дякують усім за підтримку.
Зокрема Юрій написав на своїй сторінці «Вконтакте»: «Дякую всім, хто підтримав у ці дні. Ви у моїй душі навіки. Рідні, друзі, депутати, знайомі, режисери, актори, адвокати, студенти, прості люди. Я дякую вам, що ви мене і моїх друзів не покинули. Було важко, але ми впорались на 75%. Двоє наших – місяць у СІЗО.
Хочу подякувати слідчому і людям з ІТТ за те, що вони мені повірили, що я нічого не зробив і ставилися до мене нормально. Мене не було побито ні при затриманні, ні у відділку, ні у ІТТ, за це і дякую.
Дякую за вашу підтримку. Мені було дуже тепло від цього.
Дякую КНУТКіТ».
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
Я в такому, бачиш, відрядженні,
Звідки люди приходять незрячими.
Де ведуться якісь перемовини,
Найміцніші коктейлі замовлені.
Тут, забувши про маму з татом,
Називаються гордим птахом,
Полонених ганяють голими,
А для захисту цілять в голови.
Тут калічать і зносять повністю,
Відзначаючи День Соборності,
Викрадають, збивають з ніг,
Поливають водою в сніг.
Тут повітря – із газу вата.
Тут уже почали вбивати
Але, знаєш, тут кожен сяє:
«Переможемо. Обіцяєм».
І з здобутком, безмежно цінним,
Я приїду додому цілим
Т.Власова.
Я пишаюсь такими хлопцями,які стоять там за нашу байдужу Черняхівщину!